Справа № 22ц - 261/09 Номер рядка статистичного звіту : 37
Головуючий у першій Інстанції: Ганько І.І. Суддя - доповідач : Мацунич М.В.
10 лютого 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Боднар О.В. при секретарі: Боклах Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду від 02 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача : Перечинська державна нотаріальна контора і Сектор громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області про встановлення факту не проживання у будинку на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину ,-
встановила:
ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову. Мотивує її тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Рішенням Перечинського районного суду від 02 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Протягом апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав наведених в ній.
Представник третьої особи : сектору ГіМРФО Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області в особі начальника ОСОБА_3 залишила вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.
Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що рішенням Перечинського райсуду від 08.02.2007 року встановлено, що ОСОБА_2 на час смерті матері проживав у спадковому будинку та прийняв спадщину.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступних мотивів.
Виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
А відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт звернувся в суд з вимогами про встановлення факту не проживання ОСОБА_2 у будинку на час відкриття спадщини та визнання його таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4.
2
В той же час питання прийняття спадщини й визнання у зв'язку з цим частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності на будинок вирішено рішенням Перечинського райсуду від 08.02.2007 року. Даним рішенням суду за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/6 частину житлового АДРЕСА_1 /а.с. 66-68/.
А звідси, на вимогу ч.3 ст.61 ЦПК України - обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, обставини встановлені рішенням Перечинського райсуду від 08.02.2007 року стосовно того, що ОСОБА_2 проживав у АДРЕСА_1 та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 мають для суду переважне значення і не підлягають повторному доказуванню.
Що стосується показів свідків то суд підставно їх оцінив критично, оскільки такі нічого не ствердили стосовно проживання чи не проживання ОСОБА_2 на період відкриття спадщини. А покази свідків носять тільки загально-інформаційний характер.
Наведені апелянтом доводи не спростовують вищенаведене.
Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін .
Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів:
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .
Рішення Перечинського районного суду від 02 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному
порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .