Справа № 22ц - 91/09 Головуючий у 1 інстанції - Кихтюк Р.М.
Категорія - 34 Доповідач - Данилюк В.А.
2009 року березня 6 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської-Марчук О.Г.
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2008 року,
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 6703 грн. 74 коп., 700 грн. моральної шкоди та 1461 грн. 94 коп. судових витрат, а всього 8865 грн. 68 коп.
У решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 11 грудня 2008 р. у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заочного рішення суду від 22 вересня 2008 р. у даній справі відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність рішення через порушення норм процесуального права, оскільки справу розглянуто у його відсутності, не зважаючи на його клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, не погоджується із розміром матеріальної шкоди, так як за основу взято висновок спеціаліста-товарознавця, який виконаний за заявою позивача без участі відповідача, а також з розміром судових витрат.
В даному судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав, позивач ОСОБА_1. та його представник апеляційну скаргу не визнають.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2007 року у м.Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода з участю позивача та відповідача, які керували транспортними засобами. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «Опель Омега» НОМЕР_1., належний позивачу ОСОБА_1
Відповідно до постанови Луцького міськрайонного суду від 08.02.2008 р. відповідача ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені цією особою.
Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії
кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах винною особою.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди з відповідача на користь позивача.
З висновку спеціаліста-автотоварознавця №497 від 28.12.2007 р. судом встановлено, що матеріальна шкода, завдана ОСОБА_1 внаслідок пошкодження його автомобіля, становить 6703 грн. 74 коп.
За проведення дослідження позивачем було витрачено кошти у розмірі 356 грн. 40 коп., що підтверджується фіскальним чеком.
Витрати на допомогу адвоката становлять 1000 грн. згідно наданої квитанції.
При стягненні моральної шкоди суд врахував характер та обсяг моральних страждань позивача, яких він зазнав внаслідок пошкодження автомобіля.
Будь-яких підстав для зменшення сум, що підлягають стягненню з відповідача, відповідачем ні у апеляційній скарзі ні у поясненнях, даних в судовому засіданні, не наведено.
Є безпідставними також доводи апелянта щодо порушення норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції ухвалив заочне рішення відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України.
При цьому суд вірно виходив з того, що зазначені у заяві відповідачем причини неявки у судове засідання не можна вважати поважними.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законних і обгрунтованих висновків суду. Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2008 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців після проголошення.
Головуючий /-/ Завидовська-Марчук О.Г.
Судді /-/ /-/ Данилюк В.А., Осіпук В.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду В.А.Данилюк
Друк.бсф