Справа № 22ц - 92/09 Головуючий у 1 інстанції - Івасюта Л.В.
Категорія: 19 Доповідач - Данилюк В.А.
2009 року березня 6 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Завидовської-Марчук О.Г.
суддів Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення коштів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 вересня 2008 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення коштів задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 20730 грн. 99 коп. та 237 грн. 30 коп. судових витрат.
У задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 коштів відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність рішення через порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема, судом не враховано, що на момент укладення кредитного договору вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, а тому неправильно застосовано ч.4 ст.65 СК України щодо покладення обов'язку за даним договором і на відповідача ОСОБА_4, а тому просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення коштів за кредитним договором з неї та відповідача ОСОБА_4 у рівних частках.
В даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3. апеляційну скаргу підтримали, позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнає.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 9 березня 2005 р. між відповідачем ОСОБА_2 та ТзОВ «Український промисловий банк» було укладено кредитний договір №33/П-05, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5663 долари США та зобов'язувалася до 08.03.2007 р. повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадках, передбачених кредитним договором.
10 березня 2005 р. між позивачем ОСОБА_1 та ТзОВ «Укрпромбанк» укладено іпотечний договір, відповідно до якого позивач виступила майновим поручителем за виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов'язань.
В зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору №33/П-05 від 09.03.2005 р. позивачу ОСОБА_1 як поручителю було направлено попередження про необхідність погашення заборгованості по кредиту та про те, що у разі не сплати боргу сума може бути стягнена у примусовому порядку.
Заборгованість по кредитному договору на загальну суму 20730 грн. 99 коп. було сплачено позивачем ОСОБА_1 після отримання даного попередження.
Встановлені обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами.
Відповідно до п.2 ст.556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення в користь позивача ОСОБА_1 сплачених нею коштів за кредитним договором, укладеним відповідачем ОСОБА_2
Відмовляючи у стягненні коштів з відповідача ОСОБА_4, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що грошові кошти, отримані за кредитним договором, використані в інтересах сім'ї.
Такі висновки суду не суперечать ч.4 ст.65 СК України, відповідно до якої договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Ті обставини, що на момент укладення кредитного договору відповідач ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, і останній не звертався про визнання цього договору недійсним, не можуть бути підставами для стягнення з нього коштів за даним кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законних і обгрунтованих висновків суду.
Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись стст.307, 308, 313, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити
Рішення Луцького міськрайонного суду від 26 вересня 2008 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців після набрання нею законної сили.
Головуючий /-/ Завидовська-Марчук О.Г.
Судді /-/ /-/ Данилюк В.А., Осіпук В.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду В.А.Данилюк
Друк. бсф.