Справа №22ц-450, 2008р. Головуючий в 1-й інстанції
Завальнюк І.B.
Категорія:: Доповідач - Капітан І.А.
2008 року березня місяця «12» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Капітан І.А. Суддів: Цуканової І.В.,
Полікарпової О.М. при секретарі - Зінчук Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 грудня 2007 року
за позовом
ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом
Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та дострокове розірвання кредитного договору.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 6 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ЗАТ КБ «Приватбанк») повернути ОСОБА_1 автомобіль Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1. Із ЗАТ КБ «Приватбанк» стягнуто судові витрати: у розмірі 30 грн. - на користь ОСОБА_1, у розмірі 1074, 20 грн. - на користь держави. У задоволенні зустрічного позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд І інстанції виходив з того, що навіть у разі порушення боржником виконання зобов'язань за кредитним договором вилучення у нього предмета застави умовами договору не передбачено, у зв'язку з деяким порушенням строків сплати обов'язкових платежів за кредитним договором ОСОБА_1 ніс відповідні фінансові санкції у вигляді добровільної сплати підвищених відсотків та
пені, а таке порушення не є істотною обставиною для дострокового розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет застави.
Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що 16 червня 2005 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір із строком дії до 16 червня 2008 року /а.с. 6-7/. Відповідно до п.11. 3.2, 4.1 зазначеного договору за порушення своїх зобов'язань по погашенню кредиту позичальник зобов'язався сплачувати Банку відсотки за користування кредитом та пеню.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16 червня 2005 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір застави рухомого майна - автомобіля Мерседес Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності /а.с. 9-15/.
15 серпня 2007 року представники ЗАТ КБ «Приватбанк» вилучили у ОСОБА_1 вищезазначений автомобіль за актом за прострочення кредиту за кредитним договором /а.с. 8/. На час такого вилучення заборгованість по сплаті грошових коштів, процентів та пені за кредитним договором у ОСОБА_1 не існувало, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями представника Банку. Станом на 22 жовтня 2007 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість у розмірі 24720, 61 грн. /а.с. 36-38/. Графіком сплати коштів за кредитним договором підтверджується, що загальна сума кредитних коштів, яка підлягала сплаті в період з 22 жовтня 2007 року до закінчення терміну дії кредитного договору - 16 червня 2008 року, становить 24262, 07 грн. Протягом ДІЇ кредитного договору ОСОБА_1 за деякі порушення строків сплати обов'язкових платежів за кредитним договором сплачував Банку відповідні фінансові санкції у вигляді підвищених відсотки* та пені.
Відповідно до п.7 договору застави предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця на строк дії цього договору. Пунктом 25 даного договору передбачено, що термш дії договору - до повного виконання сторонами зобов'язань за кредитним договором та всіх додаткових угод до нього.
На підставі наведеного суд І шстанщї прийшов до правильного висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, оскільки, встановлені судом обставини підтверджують, що станом на 15 серпня 2007 року заборгованості у ОСОБА_1 по сплаті грошових сум за кредитним договором не існувало, вилучення автомобіля з його володіння відбулося незаконно, а належних і допустимих доказів на підтвердження наявності істотних порушень кредитного договору зі сторони ОСОБА_1, які є підставою для дострокового розірвання кредитного договору, а також - звернення стягнення на предмет застави, ЗАТ КБ «Приватбанк» суду не надав.
Доводи апеляційної скарги ЗАТ КБ «Приватбанк» колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону та - не спростовують встановлених судом обставин. Посилання апелянта на п. 17.10 Договору застави, яким передбачено зобов'язання заставодавця передати предмет застави в заклад за актом прийому-передачі у випадку порушення ним зобов'язань за кредитним договором, не спростовує доводів позивача щодо незаконного вилучення автомобіля з його володіння.
Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 06 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.