Справа № 22ц- 136/07 Головуючий у 1 інстанції Костюченко Г.С.
Категорія 26 Доповідач апеляційною суду Мурлигіна О.Я.
5 лютого 2008 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М. ,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2007 року
за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради ( далі - адміністрація Ленінського району) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності,
В травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до адміністрації Ленінського району про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на частину спадкового майна.
Він зазначав, що його бабусі ОСОБА_4 за життя належала 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1. Інша частина будинку належить на праві власності його брату ОСОБА_2 За життя бабуся заповіла йому свою частину будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Однак він не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки в заповіті внаслідок невірного переводу неправильно зазначено його прізвище і його вказано як ОСОБА_4.
Посилаючись на викладене, він просив встановити факт належності йому заповіту та визнати за ним право власності на вказану частину будинку.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, а справу повернути на новий розгляд, посилаючись на порушення судом вимог процесуального і матеріального права.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд вважав, що належним відповідачем по справі є адміністраця Ленінського району.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Виходячи зі змісту ст. 30 ЦПК України, відповідачем є особа, яка призвана відповідати за позовом внаслідок того, що вона порушила, або оспорює права позивача.
2
З матеріалів справи вбачається, що право позивача на спадщину оспорює його брат ОСОБА_2 , який звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою. Незважаючи на це, його не було притягнуто до участі у справі в якості відповідача.
Також, прийнявши заяву від імені ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутність, суд не перевірив особу, яка її подала. Тоді як сам ОСОБА_2 стверджує, що такої заяви не писав, та взагалі не знав про час і місце слухання справи. Документи, які б спростовували ці пояснення, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідно до ст. 1277 ЦК України, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади. Згідно вимог ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органом місцевого самоврядування є ради відповідних рівнів (в даному випадку міська рада). Отже питання щодо права на відумерлу спадщину вирішуються за участю міської ради, а не її виконавчого органу.
Допустивши процесуальне порушення, суд належним чином не дослідив обставини справи. Так, суд визнав за позивачем право власності на спадкове майно. Між тим, за свідченнями ОСОБА_1 йому відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в тому числі з причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини. Отже визнавши за позивачем право власності на частину будинку, суд не дав оцінку питанню щодо строків прийняття спадщини, а тому не навів в рішенні правових підстав для задоволення позову в цій частині.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно притягнути до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_2 , усунути інші недоліки зазначені в ухвалі та перевіривши доводи сторін вирішити спір по суті.
Керуючись ст. ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2007 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд в той же суд, іншому судді.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.