Справа № 22ц-72/08 Головуюча суду 1 інстанції Кушнірова Т.Б.
Категорія 34 Доповідач суду апеляційної інстанції Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
6 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів - Колосовського С. Ю., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В., за участю :
· представника позивачки - ОСОБА_1,
· відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2007 року у справі за
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
встановила:
7 вересня 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки
(пені) за прострочення щодо їх виплати.
Позивачка зазначала, що у відповідності до рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2005 року відповідач, починаючи з 22 листопада 2004 року, повинен сплачувати аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4, 1991 року народження, який є інвалідом дитинства, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку і до його повноліття.
Однак, починаючи з 1 квітня 2006 року він аліменти сплачував нерегулярно, тому станом на 1 серпня 2007 року утворилася заборгованість у розмірі 1 918, 55 грн.
Посилаючись на викладене та вимоги ст. 196 СК України, вона просила стягнути вказану заборгованість по аліментам та 30 313, 95 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з вини відповідача, а також понесені нею судові витрати.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 1 918, 55 грн. заборгованості по аліментам на неповнолітню дитину та 727, 50 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів станом на 1 серпня 2007 року, а також судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невірне
обрахування судом розміру неустойки, просила рішення місцевого суду в цій
частині скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача неустойку
за прострочення сплати аліментів за рік у розмірі 5 742, 36 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
2
Так, із матеріалів справи вбачається, що з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_4, 1991 року народження, який є інвалідом дитинства, з 22 листопада 2004 року стягуються аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку до його повноліття на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2005 року.
Відповідач платив аліменти нерегулярно, в зв'язку з чим загальна заборгованість по аліментам станом на 1 серпня 2007 року становила 1 918, 55 грн., що підтверджується довідкою державної виконавчої служби.
При вирішенні спору про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд дійшов правильного висновку про те, що заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, а тому відповідно до ст. 196 СК України позивачка, як одержувач аліментів, має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.
Разом з тим, всупереч ч.1 ст. 196 СК України суд визначив розмір неустойки (пені), виходячи із тривалості одного місяця за кожне прострочення платежу, за який позивач не сплатив аліменти. Тоді як нарахування необхідно проводити за весь період прострочення кожного платежу.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 258 ЦК України неустойка може стягуватися за один рік. Позивачка звернулася до суду 7 вересня 2007 року, проте відповідний розрахунок державної виконавчої служби щодо заборгованості по аліментам надала станом на 1 серпня 2007 року, тому неустойка підлягає стягненню за період з 1 вересня 2006 року по 1 серпня 2007 року.
Згідно наданих розрахунків та в межах зазначеного строку вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментам складала: з вересня 2006 року по грудень 2006 року включно по 187, 50 грн., а з січня 2007 року по липень 2007 року включно по 212, 50 грн. щомісячно.
До того ж, із цих же розрахунків вбачається (а.с. 42), що 30 жовтня 2006 року відповідач в погашення нарахованої заборгованості по аліментам сплатив 1 000 грн., а 17 листопада 2006 року - 1 200 грн. В зв'язку з чим вважається, що відповідач сплачував за ці місяці і поточну заборгованість по аліментам. Тому нарахування неустойки (пені) необхідно проводити за 8 місяців, виходячи з наступного розрахунку:
· за грудень 2006 року 187, 50 грн. х 1% х 243 дні = 8 місяців = 455, 63 грн.;
· за січень 2007 року 212, 50 грн. х 1% х 212 дня = 7місяців = 450, 50 грн.;
· за лютий 2007 року 212, 50 грн. х 1% х 184 дня = 6 місяців = 384, 63 грн.;
· за березень 2007 року 212, 50 грн. х 1% х 153 дня = 5 місяців =325, 13 грн.;
· за квітень 2007 року 212, 50 грн. х 1% х 123 дні = 4 місяці = 259, 25 грн.;
· за травень 2007 року 212, 50 грн. х 1% х 92 дні = 3 місяці = 195, 50 грн.;
· за червень 2007 року 212, 50 грн. xl% х 62 дні = 2 місяці = 129, 63 грн.;
· за липень 2007 року 212, 50 грн. xl% х 31 день = 1 місяць = 65, 88.
Таким чином, загальна сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 2 266, 15 грн.
Враховуючи вищевикладене, рішення місцевого суду підлягає зміні відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права місцевим судом.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
3
Рішення Новобузьського районного суду Миколаївської області від 9 жовтня 2007 року змінити в частині вирішення позовних вимог- про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2 266, 15 грн. неустойки (пені) замість 727, 50 грн. за прострочення сплати аліментів.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.