Справа № 22-ц-20/08р. Головуюча 1 інстанції Копейка Т.О.
Категорія 36 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
07 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої - Буренкової'К.О., суддів: Козаченка В.І., Довжук Т.С,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2007 року за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
06 вересня 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на період навчання.
Позивачка вказувала, що 18 червня 2002 року шлюб між нею та відповідачем був розірваний. Від шлюбу вони мають повнолітнього сина. З 01 вересня 2006 року син навчається в Миколаївському технікуму залізничного транспорту ім. академіка Образцова на денному відділенні за контрактом. Добровільно матеріальну допомогу на навчання сина відповідач не надає, хоча має таку можливість.
Посилаючись на вказане, ОСОБА_2 просила позов задовольнити.
Рішенням Баштанського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове
рішення про задоволення позову.
2
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що повнолітня дитина проживає разом з ОСОБА_1, знаходиться на його повному утриманні та відповідач несе всі витрати пов'язані з навчанням сина. Тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є батьком ОСОБА_1, 1988 року народження, якій з 01 вересня 2007 року навчається на денному відділенні в Миколаївському технікумі залізничного транспорту (а.с. 3, 5).
Оплату за навчання сина в зазначеному технікумі за 2007 - 2008 роки та реєстрацію в гуртожитку здійснив відповідач, що підтверджується квитанціями (а.с. 11).
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що син знаходиться на її утриманні, не можуть бути прийняті до уваги, так як в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3, 1988 року народження, підтвердив своє знаходження на повному утриманні батька. Також він пояснив, що в гуртожитку він тільки зареєстрований, а з 01 вересня 2007 року постійно проживає з батьком, котрий крім оплати за навчання та гуртожиток, забезпечує його їжею, одягом та іншим необхідним. Мати надає йому матеріальну допомогу, але незначну, в зв'язку з її важким матеріальним становищем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 303, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.