Справа №22ц-128/08 Суддя 1 -ї інстанції Костюченко Г.С.
Доповідач апеляційного суду Буренкова К.О.
07 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С. , Козаченка В.І.,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,
без участі сторін,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
представника Миколаївської обласної громадської організації комітет «Правозахисник»
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2007 p., постановлену за позовом Миколаївської обласної громадської організації комітет «Правозахисник» (далі - комітет «Правозахисник») в інтересах ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», комерційного директора ОСОБА_2 про захист прав споживачів щодо ненадання інформації про поставлений товар і надану послугу, визнання нечинним акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
встановила:
В жовтні 2007 р. комітет «Правозахисник» звернувся до суду з позовом в
інтересах члена цієї громадської організації ОСОБА_1 до
ВАТЕК «Миколаївобленерго», комерційного директора ОСОБА_2 про захист
прав споживачів щодо ненадання інформації про поставлений товар і надану
послугу, визнання нечинним акту про порушення Правил користування
електричною енергією для населення, стягнення матеріальних збитків та моральної
шкоди.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2007 р. позовна заява комітету «Правозахисник» залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст. ст. 119 - 121 ЦПК, позивачу запропоновано в строк до 16 жовтня 2007 р. усунути заяви.
Наступною ухвалою судді від 24 жовтня 2007 р. позовна заява комітету «Правозахисник» визнана неподаною та повернута йому.
В апеляційній скарзі представник комітету «Правозахисник» просить останню ухвалу судді скасувати, а позовну заяву з доданими до неї матеріалами повернути до суду першої інстанції для вирішення по суті. Представник комітету «Правозахисник» посилається на те, що вчинена суддею процесуальна дія суперечить положенням Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конституції України та вимогам цивільного процесуального права.
2
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріалами справи доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
При вирішенні питання про прийняття заяви суддя перевіряє, чи має заявник відповідно до ст. 5 ЦПК право на порушення справи, чи відповідають форма й зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи не має інших, встановлених законом, перешкод для порушення справи в суді.
Частиною 5 ст. 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача зводяться до порушення відповідачем умов договору з постачання електроенергії.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 вересня 2007 р. позовна заява комітету «Правозахисник» в інтересах ОСОБА_1 була залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст. ст. 119, 121 ЦПК. Як підставу залишення позовної заяви без руху суддя, зокрема, зазначив недоліки, які перешкоджають відкриттю позовного провадження у справі, а саме: відсутність доказів про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а позивачу запропонував у строк до 16 жовтня 2007 р. усунути зазначені недоліки.
Проте із матеріалів справи вбачається, що позивач вимог, викладених в ухвалі судді Ленінського районного суду від 14 вересня 2007 р., не виконав.
За наведених обставин, суддя першої інстанції обгрунтовано на підставі ч.2 ст. 121 ЦПК визнав позовну заяву комітету «Правозахисник» неподаною та повернув її позивачу.
Посилання в ухвалі як на підставу залишення позовної заяви без руху на ненадання позивачем доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, хоча і є помилковим, але не спростовує висновку судді щодо перешкод в порушенні справи в суді.
Тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваної ухвали не можуть бути задоволені, оскільки спростовуються матеріалами справи.
В зв'язку з наведеним, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу комітету «Правозахисник» відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.