Справа N 22ц 65 - 2008 року. Головуючий І інстанції Гажа О.П.
Категорія -19. Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.
іменем України.
11 лютого 2008 року. м. Миколаїв.
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Кутової Т.З. та Данилової О.О.,
із секретарем судового засідання Негрун І.О.,
з участю :
прокурора Волкожи СВ.,
заявника ОСОБА_1,
представника Головного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2,
представника Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_1, відділу Державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції і Головного управління юстиції у Миколаївській області переглянула рішення місцевого Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2007 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції, Головного управління юстиції у Миколаївській області та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про стягнення відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували , -
установила:
19 квітня 2007 року ОСОБА_1 пред'явив позов до відділу Державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції про стягнення 15 000 гривень на відшкодування моральних збитків, завданих тяганиною під час примусового виконання ухваленого на його користь судового рішення.
У подальшому він збільшив розмір відшукуваного відшкодування до 5 000 000 гривень.
До участі у справі як співвідповідачів притягнуто Головне управління юстиції у Миколаївській області та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області.
У судовому засідання відповідачі позов не визнали, вважаючи, що законних підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди, та ще й в таких, як просить позивач розмірах, немає.
2
Рішенням місцевого Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2007 року позов задоволено частково.
З відділу Державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції на користь ОСОБА_1 стягнуто 1 000 гривень на відшкодування моральної шкоди і 16 гривень судових витрат, а всього 1 016 гривень.
В решті вимог відмовлено.
ОСОБА_1 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати й ухвалити нове, про задоволення його вимог у повному обсязі.
Відділ Державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції та Головне управління юстиції у Миколаївській області, кожний окремо, теж оскаржили зазначене рішення, просили його скасувати й ухвалити нове, про відмову у позові.
В обгрунтування апеляційних скарг всі вони посилаються на неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального, а саме, ігнорування наданих ними доказів.
Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржену ухвалу суду 1 інстанції залишити без зміни, оскільки той постановив її з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що виконуючи судове рішення на користь того, державна виконавча служба у Новоодеському районі допустила протиправну бездіяльність, внаслідок чого стягувач морально страждав.
З врахуванням глибини та тривалості цих страждань й, виходячи з засад справедливості та розумності, достатньою їх компенсацією є грошова сума у розмірі 1 000 гривень, яку і слід стягнути з заподіювача моральної шкоди на користь потерпілої особи.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду 1 інстанції щодо них і результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.
Так, ухвалою місцевого Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2006 року, залишеної без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 26 лютого 2007 року, встановлена протиправна бездіяльність державного виконавця Новоодеської державної виконавчої служби у процесі виконання рішення суду від 20 грудня 2004 року, яким на закрите акціонерне товариство "Новотех" покладено обов'язок повернути ОСОБА_1, належне тому майно.
На думку колегії вже сама по собі така поведінка державного органу, викликала у стягувача моральні страждання, бо спонукала його тривалий час відстоювати свої інтереси власника, докладати додаткових зусиль для спілкування з різними компетентними держаними органами, прокуратурою й судом, змушували змінити свої звичайні життєві й виробничі стосунки.
Тому, відповідно до статей 11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 1174 ЦК України, заподіювач повинен їх відшкодувати.
З врахуванням обставин та характеру правопорушення, тривалості моральних страждань позивача, істотності вимушених змін в його життєвих й
3
виробничих стосунках - достатнім розміром такого відшкодування є грошова сума у розмірі 1000 гривень.
Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для скасування судового рішення немає.
Посилання позивача на безпідставне заниження розміру відшкодування не може бути взято до уваги, оскільки не підтверджено допустимими й належними доказами.
З таких же підстав, не можуть слугувати скасуванню оскарженого рішення й твердження відділу Державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції і Головного управління юстиції у Миколаївській області, викладені в їх апеляційних скаргах.
Керуючись ст. ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, відділу Державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції і Головного управління юстиції у Миколаївській області відхилити.
Рішення місцевого Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу протягом 2 місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.