Справа № 22ц - 360/08 Головуючий першої інстанції: Кріль М. Д.
Категорія: 30 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
5 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я.,
Базовкіної Т.М. ,
при секретарі судового засідання: Бобуйок І.Ф.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, її представника
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2007 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,
встановила:
У жовтні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про виселення.
Позивач вказував, що він є власником жилого будинку АДРЕСА_1. В 1988 р. він зареєстрував шлюб з відповідачкою. У 2005 р. шлюб було розірвано.
Посилаючись на те, що він є інвалідом другої групи, а відповідачка знущається над ним, застосовує до нього силу, влаштовує скандали, тобто створює неможливі умови для спільного проживання, позивач просив суд виселити відповідачку з зазначеного будинку без надання іншого житла.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2007 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом не враховані докази звернення його до міліції з приводу поведінки відповідачки, а висновок суду про спільність будинку є помилковим, й просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилається на хибність її доводів й просить рішення місцевого суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, відповідачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано у 2005 р. Вони зареєстровані та проживають в будинку АДРЕСА_1, власником якого є позивач.
Оскільки суду не надано доказів систематичного порушення відповідачкою правил співжиття та доказів, що до неї раніше з цього приводу були вжиті заходи попередження або громадського впливу, які не далі позитивних результатів, суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для її виселення за ст. 116 ЖК України та відмовив у позові.
Не можуть бути прийняти до уваги посилання в апеляційній скарзі на звернення позивача до міліції та депутатів, тому що в акті, складеному депутатом міської ради, від 16 жовтня 2007 р. (а.с. 10) та відповіді начальника Снігурівського РВ УМВС України в
2
Миколаївській області від 17 жовтня 2007 р. (а.с. 13) відсутні підтвердження неправомірної поведінки відповідачки та застосування до неї якихось заходів впливу.
В той же час суд в мотивувальній частині рішення зробив висновок про те, що будинок АДРЕСА_1, де проживають сторони, належить їм на праві спільної сумісної власності в силу ст. 22 КПшС України. Однак, зробивши такий висновок, суд вийшов за межі предмету цього спору, оскільки він стосується житлових правовідносин. Питання щодо права власності на будинок є предметом окремого спору, котрий прийнятий до провадження й розглядається в суді, і не мають відношення до вирішення даних позовних вимог.
За такого колегія вважає за потрібне виключити з мотивувальної частини рішення висновок суду про належність будинку сторонам на праві спільної сумісної власності як зайвий та передчасний.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2007 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення висновок про те, що жилий будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.