Справа 22ц-108/08 Головуючий но І інстанції Чсрпігико С. Л.
Категорія 40 Доповідач апеляційного суду Колосовський С. Ю.
Іменем України
06 лютого 2008 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Галущенка О.І.
суддів: Шолох З.Л., Колосовського СЮ.
при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 листопада 2007 р.
за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго" (далі - ВАТ «Миколаївобленерго") про поновлення на роботі,
встановила:
У серпні 2007 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ВАТ «Миколаївобленерго" про поновлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням 21 червня 2007 р. з посади електромонтера аварійної бригади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації 5000 грн. за завдану моральну шкоду.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 листопада 2007 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, порушив питання про його скасування з ухваленням нового рішення і задоволення позову і додатково просив стягнути 1324 грн. 39 коп.3а роботи в надурочний час.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що у роботодавця були всі передбачені законом підстави для звільнення працівника з роботи.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд прийшов з порушенням норм матеріального права.
2
Як випливає з положень ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору, в тому числі з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
Судом встановлено, що 21 червня 2007 р. позивача було звільнено з посади електромонтера аварійної бригади Очаківської філії ВАТ «Миколаївобленерго" на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП незважаючи на рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору.
Зазначене рішення, яке було прийняте одноголосно 16 червня 2007 р. профспілковий орган обґрунтував дефіцитом кваліфікованих робочих кадрів.
Таким чином, висновок суду про відсутність в рішенні профспілкового органу обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення є безпідставним. Таке обґрунтування хоча і не спростовувало обставин на які посилався роботодавець однак не дає підстав стверджувати протилежне, оскільки положення ч. 7 ст. 43 КЗпП, ч. 6 ст. 39 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" не підлягає поширювальному тлумаченню.
За таких обставин звільнення позивача слід визнати незаконним, а тому останнього на підставі ст. 235 КЗпП слід поновити на роботі зі стягненням на його користь 12927 грн. 05 коп. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу (1621 грн. 09 коп. + 1809 грн. 38 коп. : 2 х 7 місяців 11 днів).
Крім того, згідно зі ст. 237 КЗпП позивачу належить відшкодувати 100 грн. завданої відповідачем моральної шкоди, яка полягає у його душевних стражданнях у зв'язку з незаконним звільненням з посади.
Таким чином, рішення суду в силу п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Посилання в апеляційній скарзі щодо стягнення за роботи в надурочний час є безпідставними, тому що такі вимоги при розгляді справи по суті не заявлялись А суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення саме в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК).
Часткове задоволення позовних вимог є відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК підставою для стягнення в дохід держави судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді першої і апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 листопада 2007 р. скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
3
Поновити ОСОБА_1 на посаді електромонтера аварійної бригади в Очаківській філії ВАТ «Миколаївобленерго".
Стягнути з ВАТ «Миколаївобленерго" на користь ОСОБА_1 12927 грн. 05 коп. втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, 100 грн. компенсації за завдану моральну шкоду, а також на користь держави 279 грн. 41 коп. судових витрат.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців.