Справа № 22ц- 188/08 Головуючий суду 1 інстанції Костюченко Г.С.
Категорія 33 Доповідач апеляційної інстанції Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
6 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів - Колосовського С. Ю., Шолох З.Л.,
при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В., за участю:
· позивачки ОСОБА_1,
· відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 ,
· представника Миколаївської міської ради - Тарасенко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2007 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення меж суміжних земельних ділянок, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
В лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відновлення меж суміжних земельних ділянок, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу від 11 грудня 2003 року належить жилий будинок АДРЕСА_1. Попереднім власникам цього будинку в безстрокове користування під забудову, рішенням виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22 листопада 1958 року, була виділена земельна ділянка, площею 600 кв. м. Крім того, вони довгі роки самочинно додатково користувалися земельною ділянкою 300 кв. м, яка належить до земель запасу Миколаївської міської ради. Вся земельна ділянка була огороджена металевою сіткою і використовувалася під сад та город.
Вказана земельна ділянка має спільну межу з земельною ділянкою, що знаходиться в користуванні відповідачки, яка проживає в будинку АДРЕСА_2. Під будівництво цього будинку її бувшим власникам в постійне користування виділено 480 кв. м. земельної ділянки на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 29 липня 1971 року. Вони також додатково самочинно користувалися землями запасу Миколаївської міської ради.
ОСОБА_1 вказувала, що в кінці грудня 2003 року відповідачка самочинно перенесла її огорожу і зайняла приблизно 309 кв. м. земельної ділянки, яка використовувалася нею, в тому числі і 9 кв. м, які були виділені попередньому власнику на законній правовій підставі. При цьому, як вказувала позивачка, відповідачка зрубала шість плодоносних дерева, чим спричинила їй матеріальну шкоду на суму 1640 грн.
2
Посилаючись на викладене та спричинені їй душевні страждання, позивачка просила відновити межі земельною ділянки по її фактичному користуванню до порушення, а також стягнути з відповідачки 1 640 грн. на відшкодування матеріальної та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2007 року закрите провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в зв'язку з відмовою позивачки від цих позовних вимог.
Рішенням того ж суду від 5 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Відповідачку зобов'язано звільнити земельну ділянку, площею 25, 6 кв. м, як самочинно захоплену за рахунок земельної ділянки, виділеної у користування та обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 шляхом перенесення існуючої лінії межі довжиною 15, 03 м на відстань 4, 48 м, тобто продовжити лінію по задній торцевій межі з суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_2 до 20 м. Стягнуто з відповідачки на користь позивачки 51грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення місцевого суду, просила його скасувати та задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Вислухавши судцю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що підлягає захисту порушене право позивачки, оскільки сама по собі відсутність у неї документа, що посвідчує її право на земельну ділянку, не може бути підставою для відмови у судовому захисті її прав, як землекористувача.
При цьому суд вірно виходив із змісту ст. 120 ЗК України про те, що при переході права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Тому, відповідно до вимог ст. 107 ЗК України місцевий суд визначив, що відновлення межі суміжних земельних ділянок сторін по справі необхідно провести у відповідності до даних земельно - кадастрової документації про виділення в користування земельних ділянок попереднім власникам будинків № 32 по вул. Сталь та № 28 по вул. Конечній, тобто 600 кв. м та 480 кв. м відповідно, а також з врахуванням раніше визначеної конфігурації земельної ділянки (20 м х 30 м) за адресою по АДРЕСА_1, що підтверджено також висновком судової будівельно - технічної експертизи від 16 листопада 2005 року (а.с. 61-65).
Водночас, зазначення в рішенні про звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки, розміром 25, 6 кв. м є зайвим, оскільки таких вимог позивачка не заявляла.
З врахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України рішення місцевого суду в цій частині підлягає зміні.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про незаконне вирішення місцевим судом її вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки провадження у справі закрите ухвалою
3
Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2007 року, яка вступила в законну силу, у зв'язку з відмовою позивачки від цих вимог. Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2007 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Відновити межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 шляхом перенесення існуючої лінії межі довжиною 15, 03 м на відстань 4, 48 м, тобто продовжити лінію границі по задній торцевій межі з суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_2 до 20 м. , відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи, проведеної регіональною торгово - промисловою палатою Миколаївської області 16 листопада 2005 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. судового збору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.