Справа № 22 Ц- 223/2008 Суддя першої інстанції: Серебрякова Т. В.
Категорія -36 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О. І.
Об лютого 2008 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Шолох З.Л.
Колосовського С. Ю.
при секретарі: ФірсовійТ.В.
за участю:
відповідача- ОСОБА_1
позивачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.11.2007 р. у справі
за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною 3 років.
встановила:
17.08.2007 г. ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.
Позивачка зазначала, що від шлюбу з відповідачем має доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 нар.
Відповідач припинив шлюбні відносини з серпня 2006 p., проживає окремо і ніякої матеріальної допомоги сім'ї не надає.
Вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною і отримує незначну допомогу по догляду, інших доходів немає.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила стягнути з відповідача на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку аліменти у розмірі !Л частину з усіх його доходів щомісячно.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.11.2007 р. постановлено про задоволення позовних вимог частково.
На користь позивачки з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1/10 частини всіх видів доходів щомісячно починаючи з 17.08.2007 р. до досягнення дитиною трирічного віку.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про зміну рішення, та задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильну оцінку доказів та порушення процесуальних норм при ухваленні оскаржуваного рішення.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від її матеріального стану та працевлаштування, за умови, що чоловік може надавати таку матеріальну допомогу.
2
З матеріалів справи вбачається, що позивачка утримує та доглядає доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 нар., яка народжена у шлюбі з відповідачем.
В зв'язку з цим, вона не працює, отримує лише незначну державну допомогу у розмірі 129 грн. 03 коп.
Відповідач працює в Миколаївській обласній дитячій лікарні на посаді лікаря-анестезіолога і отримує заробітну плату, середній розмір якої складає 789 грн. 88 коп.
Він припинив сімейні стосунки з дружиною, проживає окремо, сплачує аліменти на утримання доньки у розмірі 1А частини усіх його доходів, іншої сім'ї, яку мав би утримувати, не має, але хворіє і потребує систематичних витрат на власне лікування
Суд, повно та всебічно дослідив ці обставини спору, дав належну оцінку наданим доказам і враховуючи, що відповідач має достатній доход, щоб надавати утримання дружині, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, ухваливши обґрунтоване рішення про стягнення аліментів на дружину у розмірі 1/10 частини всіх видів його доходів до досягнення дитиною 3-х річного віку, тобто до 11.06.2008 р.
Доводи апелянтки про неправильне визначення розміру стягнення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд обґрунтовано і в повному обсязі врахував обставини, передбачені ст. ст. 182, 80 СК України, стосовно розміру стягнення та можливостей відповідача надавати матеріальну допомогу дружині на час догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.
Що стосується посилань на те, що відповідач не потребує витрат на подальше лікування, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки суперечать наданим відповідачем медичним документам про отримання травми та необхідність подальшого систематичного лікування.
Безпідставними є і посилання на відсутність потреби у витратах на догляд за матір'ю- пенсіонеркою, так як суд на ці обставини не посилався і не враховував їх при визначенні розміру аліментів.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23.11.2007 р. -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу, на протязі двох місяців, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.