Справа №22 Ц- 323/2008 р. Суддя 1-ї інстанції: Ротар М. М.
Категорія- 21 Суддя-допоаідач апеляційного суду: Галущенко O.I
Іменем України
2008 р., лютого місяця, 06 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка 0.1.
суддів: Шолох З.Л.
Колосовського СЮ.
при секретарі: Танцуріній С. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.12.2007 p., постановлене за
позовом ОСОБА_1 до Вознесенського відділення ВД ФСС НВ України в Миколаївській області ( далі - Фонд ) та ВАТ «Вознесенський сироробний комбінат» ( далі - Комбінат ) про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві,
встановила:
09.02.2007 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фонду про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Позивач зазначав, що внаслідок хімічного опіку очей, який стався з ним підчас роботи в цеху Комбінату 30.04.2007 р. йому завдана шкода здоров'ю, пов'язана з витратами на лікування та моральна шкода, зв'язана з моральними стражданнями з приводу погіршення зору та стану здоров'я.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з Фонду на його користь 496 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та з Комбінату 10.000 грн. моральної шкоди, зобов'язавши останнього видати йому направлення для проходження огляду МСЕК.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.12.2007 р. постановлено про відмову у задоволенні позову до Фонду та часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з Комбінату на суму 100 грн.
В задоволенні вимог про зобов'язання видати направлення на огляд медико-соціальною експертною комісією відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення і повернення справи на новий розгляд, посилаючись на необгрунтованність висновків суду та неправильну оцінку наданих доказів.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що нещасний випадок на виробництві мав місце і винен у цьому як працівник так і роботодавець, але позивач не довів належним чином розмір витрат на лікування для відновлення
2
стану здоров'я, а підприємство, де зазнав ушкодження працівник, не зобов'язане видавати направлення для проходження огляду МСЕК.
Але з такими висновками суду неможливо погодитись у повному обсязі, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається і не оспорюється сторонами, що позивач отримав ушкодження здоров'я на виробництві, за фактом якого складено акт форми Н-1.
Зазначеним актом встановлено, що нещасний випадок стався як з вини працівника так і з вини відповідальних осіб підприємства, які не встановили достатній контроль за роботою підлеглих у нічний час та не забезпечили потерпілого індивідуальними засобами захисту.
Фонд не заперечував свого обов'язку, який передбачений нормами ст. .13, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" № 1105 від 23.09.1999 р. (далі - Закон), щодо своєчасного відшкодування потерпілим їх витрат на лікарські засоби, що були придбані ними за власний рахунок під час стаціонарного лікування.
Але при цьому він вважав, що такі витрати мають бути підтверджені відповідними документами, що за своєю формою відповідають роз'ясненням, наданим ВД ФСС НВ України від 04.04.2006 р. № 249-11-3.
В той же час, до матеріалів справи долучені: акт форми Н-1, який свідчить про настання страхового випадку; накладна підприємця-фармацевта з його підписом та печаткою з найменуваннями лікарських засобів їх ціни, кількості та загальної вартості, відповідні розрахунково-касові чеки, які свідчать про оплату лікарських засобів потерпілим, використаних при лікування хімічного опіку його очей, виписка з амбулаторної карти позивача про перебування на стаціонарному лікуванні в Миколаївській обласній офтальмологічній лікарні з 30 квітня по 09 травня 2007 р. та з 10 травня по 07 липня 2007 р. на амбулаторному лікуванні у Вознесенській ЦРБ із зазначенням проведених курсів лікування, видів призначень та найменування і обсягу лікарських засобів, застосованих при лікуванні.
Крім того, до справи долучені лікарняні листки, які підтверджують наявність ушкодження здоров'я потерпілого, тривалість лікування та тимчасової непрацездатності.
Суд не дав належної правової оцінки цим доказам та обставинам, пов'язаним з ушкодженням здоров'я позивача і не врахував, що зазначені докази достовірно свідчать про дійсний розмір витрат потерпілого, які мають бути відшкодовані Фондом відповідно до вимог ст. . 13, 21, 28 Закону, незалежно від того, чи належним чином лікувально-профілактичний заклад виконав свої обов'язки за договором ( а.с-40), укладеним з Фондом про надання невідкладної медичної допомоги потерпілим у разі ушкодження здоров'я на виробництві.
Встановлене, згідно з приписами п. п. 2, 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині відшкодування матеріальних витрат потерпілого на лікування та ухвалення в цій частині нового рішення.
Не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам норм матеріального права і та частина рішення, якою відмовлено у покладенні обов'язку на Комбінат про видачу направлення для огляду МСЕК.
Ухвалюючи висновок з цього питання суд вважав, що його вирішення врегульовано лише п.3 Порядку організації та проведення медико-
3
соціальної експертизи втрати працездатності ( далі - Порядок проведення МСЕК, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 р. № 221), яким обов'язок про видачу направлення для огляду хворого у МСЕК покладено на ЛКК відповідного лікарсько-профілактичного закладу.
Але з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає закону та дійсним обставинам справи.
Із змісту вимог позивача вбачається, що направлення на огляд МСЕК він вимагає для визначення ступеня втрати професійної придатності у зв'язку з травмою очей (а.с-64, 73).
Згідно з приписами п. 11 зазначеного Порядку, ступінь втрати професійної працездатності працівників, ушкодження здоров'я яких пов'язано з виконанням ними трудових обов'язків, установлюється у відсотках на підставі направлення власника підприємства або інших компетентних органів.
Порядок та умови огляду потерпілого МСЕК урегульовані також «Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків» (далі -Порядок встановлення ступеня втрати працездатності, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України № 212 від 22.11.1995 р. із змінами на 05.08.1998 р.).
Пунктом 1.2 зазначеного нормативного акту передбачено, що огляд потерпілого МСЕК проводить при наявності акту форми Н-1, висновку спеціалізованого медичного закладу, акту розслідування професійного захворювання, направлення лікувально-профілактичний закладу, направлення власника чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий отримав травму чи професійне захворювання.
Встановлене є підставою для скасування і цієї частини рішення, у відповідності до вимог п. п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України та ухвалення в цій частині нового.
Ухвалюючи нове рішення в скасованій частині судова колегія виходить з таких установлених фактів та вимог закону.
30.04.2007р. потерпілий зазнав ушкодження здоров'я на виробництві, про що складено акт ф.Н-1.
Відповідно до вимог ст. . 13, 21, 28 Закону, робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні відшкодувати фактичні витрати понесені ним на лікування для часткового відновлення зору.
Розмір зазначених витрат складає 496 грн. і підтверджується достовірними доказами, які відповідають вимогам ст. 57-59 ЦПК України.
За таких обставин на користь потерпілого з Відділення виконавчої дирекції ФСС НВ України у Вознесенському районі Миколаївської області підлягає стягненню 496 грн. 00 коп.
Відповідно до приписів п. 11 Порядку проведення МСЕК та п. 1.2 Порядку встановлення ступеня втрати працездатності, на вимогу потерпілого власник підприємства має видати направлення для огляду МСЕК.
Оскільки зазначена вимога позивача обумовлена необхідністю визначення ступеня втрати ним професійної працездатності, внаслідок ушкодження здоров'я на Комбінаті, то останнього слід зобов'язати видати таке направлення.
В частині вирішення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то суд вірно визначив розмір відшкодування, виходячи з обставин нещасного випадку, характеру і наслідків травми, глибини та тривалості
4
моральних переживань, обсягу відновлення зору, а також доказів винної поведінки самого потерпілого.
За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для зміни рішення місцевого суду в цій частині позову.
Керуючись ст. 30З, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково..
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.12.2007 р. в частині відмови у відшкодуванні витрат на лікування та покладення обов'язку на Комбінат про видачу направлення для огляду МСЕК - скасувати та в цій частині постановити нове.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області на користь ОСОБА_1 496 грн. в рахунок відшкодування витрат на лікування.
Зобов'язати ВАТ «Вознесенський сироробний комбінат» видати Судковенку Володимиру Миколайовичу направлення на огляд Вознесенської МСЕК.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України.