Справа № 22 ц- 330\08 Головуючий у 1 інстанції Головко Л.І.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
Іменем України
12 лютого 2008 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
судців: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М. ,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф., за участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 грудня 2007 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком,
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком.
Він зазначав, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідачки є власниками сусіднього будинку АДРЕСА_2 і суміжними з ним користувачами земельної ділянки. Порушуючи його права користувача будинку, ОСОБА_2 побудувала гараж на суміжній ділянці, не встановила на ньому водовідлив та спорудила вигрібну яму з порушенням санітарних норм. Внаслідок чого його будинок руйнується. ОСОБА_3 встановила шиферну огорожу вздовж його будівель та неналежним чином засипала підвал, що призводить до затемнення вікон будинку та також до його руйнування. Посилаючись на викладене позивач просив зобов'язати ОСОБА_2 знести вигрібну яму та встановити на гаражі належну систему водовідливу, а ОСОБА_3 належно засипати підвал та установити паркан у відповідності з санітарними нормами.
В судовому засіданні позивач, уточнивши спосіб усунення перешкод в користуванні житловим будинком, просив зобов'язати ОСОБА_2 знести задню стіну гаражу та вигрібну яму, встановити на гаражі належну систему водовідливу, а ОСОБА_3 3асипати підвал та установити паркан у відповідності з санітарними нормами.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 грудня 2007 року позов задоволене частково. ОСОБА_2 зобов'язано знести вигрібну яму, яка
2
споруджена без відповідного дозволу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про знесення стіни гаражу, закриття підвального приміщення шляхом засипання ґрунтом та піском скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, про задоволення позовних вимог. Крім того позивач просить ухвалити рішення про відшкодування йому моральної шкоди. Він посилається на те, що висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
Відповідачки, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, просять залишити рішення суду без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 61/100 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі -продажу від 2 серпня 1974 року. ОСОБА_3 є власником 64/100 частину будинку АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 28 грудня 1973 року, а ОСОБА_2, власником 36/100 частин цього ж будинку на підставі договору купівлі - продажу від 14 жовтня 1960 року ( а.с. 20, 21, 51-52, 72-73). На підставі державних актів на право приватної власності на землю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 користуються суміжними земельними ділянками (а.с. 9-10, 71).
Встановивши, що ОСОБА_2 на території своєї земельної ділянки самочинно, з порушенням Санітарних правил утримання населених місць, на відстані 4 м. від будинку ОСОБА_1 викопала вигрібну яму, суд обгрунтовано зобов'язав відповідачку знести цю яму, задовольнивши в цій частині позов.
Також суд встановив, що за згодою виконавчого комітету Очаківської міської ради від 8 червня 1972 року, ОСОБА_2 побудувала на своїй земельній ділянці на місці сараю - гараж, стіна якого знаходилася на межі сусідньої земельної ділянки. При будівництві вона відійшла від затверджених розмірів споруди, зменшивши довжину стіни гаражу, яка проходить уздовж межі на 0, 7 м. та збільшивши його у глибину. В такому вигляді гараж був прийнятий у експлуатацію. На час будівництва гаражу, позивач не був власником будинку, а попередній власник частини будинку АДРЕСА_1 проти такого будівництва не заперечував.
Оскільки сам факт будівництва гаражу на межі земельних ділянок за вказаних обставин не порушує право позивача, а останній не довів конкретні порушення його прав користувача житлового будинку, а також враховуючи, що на гаражі встановлено система водовідливу, суд обгрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в частині покладення обов'язку на ОСОБА_2 знести гараж та встановити на нього водовідлив.
З матеріалів справи вбачається, що на межі земельних ділянок встановлена сітка. На своїй земельній ділянці ОСОБА_3 встановила 5 листів шиферу. Ці листи знаходяться на відстані 3, 6 м. від житлового будинку позивача. Оскільки це не є парканом та не має впливу на рівень інсоляції, суд дійшов правильних висновків, що підстав для знесення встановленого шиферу немає.
Крім того судом встановлено, що на території земельної ділянки, якою користується ОСОБА_3, біля 3 метрів від будинку позивача, знаходився зруйнований погріб, частку якого відповідачка за приписом санітарно - епідеміологічної станції від 27 листопада 2006
3
оку засипала. Тому суд дійшов правильних висновків про безпідставність вимог позивача про покладення на ОСОБА_3 обов'язку щодо засипання підвалу.
Доводи апелянта про неправильність висновків суду в частині відмови в задоволенні позову суперечать доказами по справі: рішенням виконкому Очаківської міської ради від 8 червня 1972 року про дачу дозволу ОСОБА_2 на будівництво гаражу (а.с. 7, 12, 88), висновками погоджувальної комісії від 17 листопада 2006 року з яких вбачається, що водовідлив гаражу ОСОБА_2 проведений на її земельну ділянку ( а.с. 12), відповіддю Очаківського Районного відділу головного Управління МЕС України в Миколаївській області від 21 липня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 про те, що шиферна конструкція не викликає пожежну небезпеку житлового будинку та не перешкоджає евакуації людей на випадок надзвичайної події ( а.с. 95), поясненнями заступника голови Очаківської міської ради ОСОБА_4 ( а.с. 131), головного архітектора м. Очакова ОСОБА_5 ( а.с. 133) які підтверджують висновки суду.
Посилання апелянта на руйнування його будинку не можуть бути взяті до уваги, оскільки достовірних доказів ОСОБА_1 про причинний зв'язок між вказаними діями відповідачок та руйнуванням будинку не надано. Незважаючи на те, що судом за клопотанням позивача призначалася відповідна експертиза, її проведення він не оплатив. Між тим згідно із ст. 11 ЦПК України, обов'язок доказування обставин, на які посилається сторона лежить на ній, оскільки суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Виходячи з викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія судців
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 грудня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.