Справа № 22ц - 443/08 Головуючий першої інстанції: Ямкова О.О.
Категорія: 12 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
12 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я.,
Базовкіної Т.М. ,
при секретарі судового засідання: Бобуйок І.Ф.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2007 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,
встановила:
24 жовтня 2007 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
В обгрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що 3 жовтня 2003 р. вона як законний представник покупця - неповнолітньої дочки ОСОБА_2уклала договір, за яким було придбано квартиру АДРЕСА_1. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дворецькою О.М.
Посилаючись на те, що придбала спірну квартиру тільки на ім'я дочки з метою в подальшому уникнути можливість поділу належного їй майна в порядку спадкування, оскільки її стан здоров'я на час укладення угоди дуже погіршився, але на справді майно придбано виключно за її кошти, і досягнув повноліття ОСОБА_2 намагається продати квартиру, позивачка просила суд на підставі ст. 235 ЦК України визнати договір купівлі-продажу квартири в частині зазначення покупцем всього майна ОСОБА_2 недійсним та перевести на неї право покупця 1/2 частини квартири.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2007 р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що висновки суду стосовно недоведеності позовних вимог не відповідають обставинам спору й просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів правильно встановив, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відносно якої рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 березня 2007 р. позивачка позбавлена батьківських прав.
З 5 липня 1996 р. позивачка перебуває на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері з приводу наркотичної залежності, з 2003 р. страждає на ВІЛ-інфекцію, на даний час є інвалідом другої групи.
2
3 жовтня 2003 р. за участю позивачки як законного представника неповнолітньої дочки було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 за 23991 грн.
Оскільки позивачкою не було надано переконливих доказів того, що вона мала кошти на придбання спірної квартири, що її волевиявлення на той час було направлено на придбання у власність частини цієї квартири, а навпаки з пояснень відповідачів в суді вбачається, що ініціатором купівлі житла для неповнолітньої ОСОБА_2, пошуком варіантів угоди, оплатою оформлення договору та оплатою покупцю вартості придбаної квартири займалася ОСОБА_4 (мати позивачки та бабуся ОСОБА_2), суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги відносно того, що спірна квартира була придбана на кошти, отримані від продажу 4 квітня 1996 р. квартири АДРЕСА_2, яка належала позивачці та неповнолітній дочці, тому що цей продаж було вчинено більш ніж за 6 років до спірної угоди, різниця між отриманими коштами та витраченими на придбання нової квартири є значною й позивачкою не надано доказів того, де весь час зберігалися гроші.
Щодо посилань апелянта на бажання уникнути майбутніх спорів навколо її спадщини як на пояснення зазначення покупцем спірної квартири лише ОСОБА_2, то вони стосуються мотивів поведінки позивачки й правового значення не мають.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія судців
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.