Справа № 22 Ц-145/2008р. Головуючий 1-ї інстанції: Гапоненко КО.
Категорія-22 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.
Іменем України
13 лютого 2008 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Шолох З.Л.
Колосовського СЮ.
при секретарі - Фірсовій Т.В.
за участю:
представника
позивача - ОСОБА_1
прокурора- Берези А. В.
. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційними скаргами
Державного Казначейства України та ОСОБА_2 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 27.09. 2007 р., у справі за
позовом
ОСОБА_2 до Державного Казначейства України та Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності і засудженням,
встановила:
10.05.2007 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до Державного Казначейства України та Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності і засудженням,
Позивач зазначав, що постановою судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.02.2005 р. проти нього була незаконно порушена кримінальна справа, а згодом вироком того ж суду від 16.05.2005 р. його було незаконно засуджено за ч.1 ст. 125 КК України з призначенням покарання у вигляді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 25.05.2006 р. зазначений вирок та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 07.07.2005 р. скасовано, а кримінальна справа повернута на новий судовий розгляд.
При новому розгляді вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.12.2006 p., що набрав законної сили, його виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
2
Внаслідок незаконного засудження він переніс моральні страждання, чим йому завдано моральної шкоди у розмірі 30.000 грн.
Посилаючись на ці обставини та вимоги ст. 1176 ЦК України, позивач просив про задоволення позову за рахунок держави.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 27.09. 2007 р. постановлено про задоволення позову частково та стягнення на користь позивача з Державного Казначейства України 1500 грн.
У позові до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області відмовлено.
В апеляційній скарзі Державного Казначейства України ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову з посиланням на невідповідність висновків суду вимогам закону та дійсним обставинам справи.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відшкодування шкоди у повному обсязі з відшкодуванням витрат на явку до суду, посилаючись на необгрунтованність висновків суду щодо розміру відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та засудженням.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, визначених ст. . 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державного Казначейства України не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, виходячи з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відшкодування моральної шкоди і визначаючи її компенсацію у розмірі 1500 грн., суд вважав, що діюче законодавство не встановлює обмежень щодо мінімального розміру відшкодування шкоди, завданої громадянину в результаті незаконного засудження.
Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки до них суд прийшов без врахування вимог діючого законодавства, обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань позивача.
Згідно з вимогами ст. . ст. . 1, 2, 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 01.21.1994 р. особа вправі вимагати відшкодування моральної шкоди, що заподіяна незаконним засудженням.
В цьому випадку, право на відшкодування моральної шкоди виникає в разі постановления виправдувального вироку.
Відповідно до положень ч. ч. 5, 6 ст. 4 Закону, відшкодування шкоди провадиться, якщо буде доведено, що незаконні дії органів дізнання досудового слідства чи суду завдали моральних втрат громадянину, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З матеріалів справи вбачається, що постановою судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.02.2005 р. проти позивача була незаконно порушена кримінальна справа, а згодом вироком того ж суду від 16.05.2005 р. його було незаконно засуджено за ч.1 ст. 125 КК України з призначенням покарання у вигляді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Після набрання законної сили зазначеним вироком він був скасований ухвалою Верховного Суду України, а при новому розгляді справи
3
щодо позивача 21.12.2006 р було постановлено виправдувальний вирок, який набрав законної сили.
Таким чином, з 22.02.2005 р. до 21.12.2006 р. позивач перебував під судом і зазнав обмежень його цивільних прав на період кримінального судочинства.
Суд межах заявлених вимог, повно і всебічно дослідив всі обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, дав належну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним засудженням.
При цьому, суд обґрунтовано виходив з того, що відшкодування шкоди, завданої незаконним засудженням, відповідно до вимог ст. 4 Закону провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Доводи Державного казначейства України про те, що воно як урядовий орган державного управління не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки із мотивувальної частини рішення вбачається, що суд керувався положеннями ст. 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 p.», згідно з якою, на Державне казначейство покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, зазначених у ст. 1 Закону від 01.12.1994 p., шляхом безспірного списання, визначених судом коштів, в межах бюджетних призначень з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, а не з рахунку Державного казначейства України, як самостійної юридичної особи.
Не заслуговують на увагу і доводи щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки такою підставою, згідно з вимогами п.1. ст. 2, п. 5 ст. З Закону 1994 р. є доведений у судовому засіданні факт постановления виправдувального вироку.
В той же час, визначаючи розмір відшкодування суд не врахував вимог ч.3 ст. 13 Закону 1994 p., згідно з якою відшкодування моральної шкоди провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під судом.
Встановлене є підставою для зміни рішення, у відповідності до припису п.п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України та збільшення розміру відшкодування моральної шкоди до 7000 грн., у тому числі з врахуванням характеру та обсягу моральних страждань позивача.
Крім того, з врахуванням вищенаведеного рішення підлягає зміні і в частині порядку відшкодування.
Тобто, в рішенні слід зазначити, що визначені до відшкодування кошти підлягають стягненню шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України, який відкрито у Державному казначействі України (центральний рівень).
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу Державного Казначейства України - відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 27.09. 2007 p.- змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визначити відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 у розмірі 7000 грн.
4
Стягнення провести за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_2 встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України в Державному казначейству України (центральний рівень)