Справа № 22ц-398/07 Головуючий у 1-й інстанції Тихонова ПС.
Категорія 35 Доповідач апеляційною суду Славгородської Н.П.
Іменем України
5 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М. , Мурлигіної О.Я., при секретарі Бобуйок І.Ф., за участю: позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2007 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
У липні 2007 р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що від шлюбу мають неповнолітнього сина, подружні стосунки між ними припинені з серпня 2006 р. у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, несумісності характерів вони втратили почуття любові та поваги одне до одного, проживають окремо, дитина залишилась проживати з нею.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2007 р. шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розірваний, стягнуто при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 17 грн. в дохід держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що про наявність позовної заяви про розірвання шлюбу йому стало відомо за 2 дні до розгляду справи, суд не врахував інтереси неповнолітньої дитини та надав недостатній строк для примирення.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує на безпідставність доводів скарги та законність рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони проживають окремо з січня 2000 p., спільне господарство не ведуть, причиною розпаду сім'ї були сварки та скандали між подружжям внаслідок втрати взаєморозуміння і їх різних поглядів з питань сімейного життя, а тому подальше збереження сім'ї неможливе.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що з 22 лютого 2002 р. сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина 28 травня 2002 р. народження. У серпні 2006 р. сторони припинили подружні стосунки у зв'язку з втратою почуття любові і
2
пошани одне до одного та різних поглядів на життя, з цього часу проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, дитина проживає з позивачкою. У наданий судом строк для примирення сторони не примирилися і відносини між ними не поліпшилися.
Враховуючи зазначене, суд дійшов правильного висновку про те, що сім'я розпалася, подальше збереження шлюбу недоцільне і суперечить інтересам малолітньої дитини. Тому на підставі ст. 112 СК України суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував інтереси малолітньої дитини та надав недостатній строк для примирення, є необгрунтованими.
Згідно ст. Ill CK України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2007 р. суд надав сторонам строк для примирення - 2 місяці (а.с. 15), але позитивних результатів це не дало. Позивачкою надані копії постанови судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 6 серпня 2007 р. та постанови дільничного інспектора міліції Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 21 листопада 2007 p., з яких вбачається, що 2 серпня та 21 листопада 2007 р. ОСОБА_2 вчинив насильство в сім'ї.
Посилання апелянта на те, що про наявність позовної заяви про розірвання шлюбу йому стало відомо за 2 дні до розгляду справи, безпідставні. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була надіслана відповідачу разом з повісткою про виклик на 26 вересня 2007 р. у попереднє судове засідання, які він отримав 17 серпня 2007 р. (а.с. 11-12).
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.