Справа № 22ц - 160/08 Головуюча суду 1 інстанції Павлова Ж.П.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Шолох З.Л.
Ухвала
Іменем України
6 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Галущенка О.І., судців - Колосовського С. Ю., Шолох З.Л., при секретарі судового засідання - Фірсовій Т.В., за участю:
позивачки та її представника ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, - представника відповідача - адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_5 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2007 року у справі за
позовом ОСОБА_5
до
· ОСОБА_2,
· ОСОБА_6,
· адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради,
· ОСОБА_7 - голови адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради,
- ОСОБА_8 - спеціаліста адміністрації Заводського району
виконавчого комітету Миколаївської міської ради
про захист особистого немайнового права та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
В квітні 2007 року ОСОБА_5 3вернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради про захист особистого немайнового права та відшкодування 10 000 грн. моральної шкоди.
Позивачка вказувала, що вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживають в одному житловому будинку АДРЕСА_1 та користуються двором загального користування. Між ними склалися неприязні стосунки.
В 2006 році ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на грунті цього звернулися з заявами до органу місцевого самоврядування та правоохоронних органів про вжиття заходів до неї про припинення діяльності пункту прийому металобрухту за місцем сумісного проживання. З аналогічним листом до правоохоронних органів звернулася і адміністрація Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
Як зазначала позивачка, зазначене слугувало підставою для порушення 16 серпня 2006 року Заводським районним відділом внутрішніх справ м. Миколаєва кримінальної справи за фактом організації незаконного пункту приймання металобрухту за ч.1 ст. 213 КК України та проведення слідчих дій. 19 жовтня 2006 року кримінальна справа була закрита, її причетність до вчинення цього злочину не доведена.
2
Позивачка вважала, що вся інформація викладена в заявах, листах відповідачів, протоколах їх допиту по кримінальній справі не відповідає дійсності, порочить її честь, гідність та спричиняє їй моральні страждання.
Посилаючись на викладене та вимоги ст. 277 ЦК України, просила зобов'язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію, яка порочить її честь, гідність, що викладена в заявах, листах відповідачів, а також в поясненнях та протоколах їх допитів, що містяться в матеріалах кримінальної справи, шляхом вибачення та подачі письмових заяв протилежного змісту. А також просила стягнути з відповідачів на відшкодування, спричиненої їй моральної шкоди 10 000 грн. солідарно.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 жовтня 2007 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просила його скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам по справі та прийшов до вірного висновку про те, що звернення особи за захистом своїх прав до правоохоронного чи іншого державного органу, наділеного повноваженнями щодо поновлення порушеного права, не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей, що порочать особу та підлягають спростуванню у розумінні ст. 277 ЦК України.
Звернення зі скаргою (заявою) до органу уповноваженого на її розгляд, не можна вважати поширенням відомостей, що порочать честь, гідність чи ділову репутацію особи, і в тому разі, коли такого характеру відомості, про які йшлося у скарзі, не підтвердилися.
До того ж, судом не встановлено, що такі заяви подавалися відповідачами саме з метою принизити честь або гідність позивачки. Тому, місцевий суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5
В зв'язку з викладеним, не відповідає вимогам законодавства твердження апелянта про те, що винесення відповідним органом постанови про закриття кримінальної справи, у зв'язку з недоведеністю вини, є підставою для задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Заводського районного суду М. Миколаєва від 18 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.