Справа 22ц-351/08 Головуючий у першій інстанції - Міщенко Г.В.
Категорія - 12 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова 0.0.
11 лютого 2008 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Лисенка П.П.
суддів Данилової О.О., Кутової Т.З.
при секретарі Негрун І.О. за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_1 до Березнегуватської державної нотаріальної контори Миколаївської області (далі
Березнегуватська ДНК) про визнання незаконними та скасування угод
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Березнегуватської ДНК, в якому зазначав, що 12 листопада та 29 листопада 2003 року між СТОВ «Відродження» та ОСОБА_2 були укладені договори купівлі-продажу частин нежитлових приміщень площею 100, 3 кв.м та 94, 8 кв.м, розташованих по АДРЕСА_1. Приміщення площею 94, 8 кв.м фактично є боксом №11, який належить йому за судовим рішенням від 31 березня 2004 року. Угоди були нотаріально посвідчені державним нотаріусом Березнегуватської ДНК Марчук К.І. на підставі фіктивних документів щодо правоздатності продавця, без перевірки повноважень його представника та наявності у СТОВ цього майна. Посилаючись на те, що нотаріус діяв під впливом обману і зловмисної домовленості з боку сторін та не перевірив надані документи, а згодом не вчинив дій щодо скасування нотаріальної дії, позивач просив визнати незаконними та скасувати договори купівлі-продажу від 12 та 29 листопада 2003 року, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2, усунути перешкоди у користуванні боксом АДРЕСА_1, та відшкодувати 16050 грн. матеріальної шкоди.
Від заміни неналежного відповідача позивач відмовився (а.с. 115-116).
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 грудня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилаючись на те, що суд не встановив всіх обставин справи, невірно оцінив докази та безпідставно застосував норми цивільного, а не нотаріального законодавства, просив рішення скасувати та задовольнити його позов.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При розгляді спору суд виходив з того, що за змістом позов ОСОБА_1 є вимогою про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, як укладених внаслідок обману та зловмисної угоди сторін, і ці правовідносини регулюються ст. 57 ЦК УРСР, який діяв на час їх виникнення. Не встановивши навмисного введення в оману однієї сторони угоди другою та зловмисної угоди представника однієї сторони з іншою, суд
2
дійшов висновку про недоведеність позову та відмовив у задоволенні не тільки вимог про визнання угод недійсними, але і інших.
Але з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд фактично не встановив предмету спору, характеру спірних правовідносин, їх дійсних сторін та не розглянув усі вимоги ОСОБА_1
Так, зі змісту позовної заяви, доповнень та уточнень ( а.с. 2-5, 116-117, 169-170) вбачається, що позивач посилається як на порушення державним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій ( посвідчення угоди), так і оспорює законність укладених сторонами угод по суті.
Але суд не звернув належної уваги на різні предмети таких позовів, не з'ясував, якими, на думку позивача, діями порушені його права та чиї саме дії він оспорює -порядок та умови вчинення нотаріальної дії, чи законність дій сторін при укладенні угод (обман, зловмисна домовленість тощо). Не з'ясував суд і які саме вимоги до вказаного ним відповідача ОСОБА_1 пред'являє.
У разі труднощів у визначенні підстав позову, способу захисту, правової оцінки, тощо суд мав роз'яснити позивачу право на звернення за юридичною допомогою та надати необхідний для цього строк.
До того ж , довільно встановивши, що предмет позову - визнання угод недійсними за ст. 57 ЦК УРСР, суд не залучив до участі у справі як відповідачів сторін спірних договорів купівлі-продажу.
Поза увагою суду залишилися і інші позовні вимоги ОСОБА_1 -усунення перешкод у користуванні власністю на підставі правовстановлюючих документів (а.с. 6, 9 10, 11), відшкодування збитків, тощо. Підстави цих вимог судом не досліджувалися та при ухваленні рішення не вирішувалися. Висновків щодо цих вимог мотивувальна частина судового рішення не містить.
Відповідно до ст. 309, п.4, 5 ч.1 ст. 3П ЦПК України вказані порушення норм цивільного та процесуального законодавства є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведено, уточнити всі позовні вимоги ОСОБА_1, а саме факти, на які він посилається в обґрунтування вимог; обставини, за яких вважає угоди незаконними; конкретні вимоги до кожного з вказаним ним відповідачів. Залежно від цього встановити характер та дійсних учасників спірних правовідносин, залучити їх до участі у справі, визначити норму права, яка регулює ці правовідносини та дійти певних висновків щодо кожної позовної вимоги до кожного з відповідачів.
Керуючись ст. ст. 309, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 грудня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.