Справа 22ц - 341/08 Суддя першої інстанції: Железний І.В.
Суддя доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
Іменем України
11 лютого 2008 року судова колегія судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
судців: ДаниловоїО.О.,
Кутової Т.З., при секретарі: Негрун І.О.,
за участю: представника позивача Недолугова О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (Далі-ВАТ) «Державний Ощадний банк
України" на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 20007 року по матеріалам за заявою
ВАТ «Державний Ощадний банк України"
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення заборгованності за кредитним договором
В грудні 2007 року ВАТ «Державний Ощадний банк України" звернувся до суду до боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2007 року вказана заява залишена без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою судді того ж суду від 27 грудня 2007 року заява ВАТ «Державний Ощадний банк України" про видачу судового наказу повернуто заявнику, як неподану.
В апеляційній скарзі заявник просить останню ухвалу судді скасувати, та розглянути заяву про видачу судового наказу по суті.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається із суті заявлених вимог, вони грунтуються на невиконанні боржниками кредитного договору.
Повертаючи заяву ВАТ «Державний Ощадбанк України", як не подану, суддя вірно виходив з того, що вказана заява не відповідає вимогам ст. 98 ЦПК України, оскільки в ній відсутні посилання на конкретні пункти договорів кредиту та поруки на підставі яких заявлені вимоги про дострокове стягнення суми кредиту та підстави заявления таких вимог до поручителів.
Також, враховуючи, що метою наказного провадження є спрощення і скорочення судового розгляду і сторони в ньому не викликаються, додані до заяви документи повинні бути від початку достовірними, а тому, суддя також вірно зазначив, що до заяви слід долучити оригінали договорів або їх копії, завірені відповідно до вимог закону.
2
За такого суддя обгрунтовано застосував правила ст. 121 та повернув заяву, як не подану, що не позбавляє заявника вдруге звертатися до суду з такою ж заявою.
Крім цього в оскаржуваній ухвалі також міститься посилання на неможливість видачі судового наказу за даною заявою, оскільки фактично вбачається спір про право. Однак, наявність спору про право, відповідно до вимог ст. 100 ЦПК України, тягне за собою інші наслідки, а саме відмову судді у прийнятті заяви про видачу судового наказу і позбавляє заявника повторного звернення з такою ж заявою до суду. За такого, такий висновок судді, як взаємовиключний до попереднього, в даному випадку є безпідставним. Враховуючи, що цей висновок не вплинув на правильність остаточного висновку судді про повернення заяви позивачу, як неподаної, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України , судова колегія
Апеляційну скаргу ВАТ «Державний Ощадний банк України" - відхилити.
Ухвалу судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.