Справа №22ц-256/08 Судця 1 -ї інстанції Волкова O.I.
Категорія 38 Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.
07 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Буренкової К.О., суддів Довжук Т.С. , Козаченка В.І.,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,
за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3, прокурора Берези А.В., третя особа - служба у справах неповнолітніх Южноукраїнської міської ради,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Южноукраїнського міського суду від 23 листопада 2007 p., ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - служба у справах неповнолітніх Южноукраїнської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
встановила:
В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до
ОСОБА_3, третя особа - служба у справах неповнолітніх
Южноукраїнської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з 1994 р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який розірвано в 1997 р. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_4, 1995 р. народження. ОСОБА_1 також зазначала, що після розірвання шлюбу донька постійно проживає з нею. Відповідач ухиляється від спілкування з дитиною та не бере участі у її вихованні.
Посилаючись на наведені обставини, позивачка просила позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_1
Рішенням Южноукраїнського міського суду від 23 листопада 2007 р. в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановлено:
· попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_4;
· зобов'язати органи опіки та піклування здійснювати контроль за ОСОБА_3 за виконанням ним батьківських обов'язків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов. Позивачка посилається на те, що судом дана неналежна оцінка наявним в справі доказам, що призвело до
2
помилкового висновку суду щодо відсутності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що в зв'язку з розірванням шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, неповнолітня ОСОБА_4 постійно проживає з позивачкою. Відповідач сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки.
Судом також встановлено, що відповідач не спілкується з донькою та не приймає участі у її вихованні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.18 постанови №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», роз'яснив, що, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд з врахуванням конкретних обставин даної справи, характеру взаємовідносин, які склалися між сторонами, а також того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, який порушує батьківські обов'язки, правильно відмовив в задоволенні вимог позивачки. При цьому обгрунтовано поклав обов'язок на ОСОБА_3 змінити ставлення до виховання дитини, а на орган опіки та піклування - здійснювати контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовували б висновки суду.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням положень матеріального права і вимог процесуального права, то колегія не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду від 23 листопада 2007 р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.