Справа № 22-ц-236/08р. Головуюча по 1 інстанції Ротар М. М.
Категорія 43 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
07 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої - Буренкової К.О.,
суддів: Козаченка В. І., Довжук Т. С. ,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В., без участі сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області від 15 листопада 2007 року за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2,
третя особа: відділ по захисту прав споживачів виконкому Вознесенської міської ради
Миколаївської області,
про відшкодування збитків та моральної шкоди,
09 серпня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди у зв'язку з невиконанням договору підряду.
Позивачка вказувала, що 06 березня 2007 року уклала договір з приватним підприємцем ОСОБА_2 на установку трьох склопакетів на балконних дверях. Зобов'язання за договором підряду вона виконала, а саме: сплатила визначену договором суму в розмірі 5511 грн., а відповідач взяти на себе договором зобов'язання не виконав, чим порушив її права передбачені Законом України «Про захист прав споживачів». Просила стягнути з відповідача на її користь 5511 грн. завданого їй збитку та 1000 грн. моральної шкоди.
В процесі розгляду справи позивачка доповнила позовні вимоги та також просила розірвати договір підряду від 06 березня 2007 року, стягнути з відповідача на її користь
2
350 грн. транспортних витрат, 1280 грн. втраченого заробітку та 1712 грн. 35 коп.3битків у вигляді сплачених відсотків по договору кредиту.
Посилаючись на вказане, позивачка просила позов задовольнити.
Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області від 15 листопада 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено розірвати договір підряду, стягнути з відповідача 5511 грн. збитків, 436 грн. 40 коп. судових витрат, пов'язаних з явкою до суду, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 100 грн. моральної шкоди, а всього 6077 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 1712 грн. 35 коп. відсотків за отриманий кредит та часткового задоволення позову про стягнення втраченої заробітної плати змінити та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. На думку апелянта, суд неправильно застосував норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що сплата відсотків за користування кредитом є обов'язковою умовою кредитного договору та відшкодування таких збитків не передбачено умовами самого договору, нормами Цивільного кодексу та іншими законами України. Тому суд обгрунтовано в зазначеній частині позовні вимоги не задовольнив.
Між тим, вирішуючи справу в частині позовних вимог про стягнення втраченої заробітної плати суд застосувавши правильно правила п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2005 року № 590 «Про граничні розміри компенсації за рахунок держави» (далі -
Постанова КМУ) помилково вважав, що розрахунок втраченої заробітної плати необхідно проводити з мінімальної заробітної плати, а не з середньої заробітної плати. Зазначене у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в цій частині.
Так, відповідно до п.3 Постанови КМУ втрачений заробіток стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ 08 лютого 1995 року № 100.
Згідно абзацу 3 пункту 2 вказаної Постанови, збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Середньомісячна заробітна плата позивачки складає 2400 грн., середньоденна - 80 грн. (а.с. 29, 36), а присутність ОСОБА_1 в п'яти судових засідання підтверджується протоколом судового засіданні (а.с. 16, 21, 32, 44-45).
За таких обставин, розмір втраченої заробітної плати, яка відповідно до положень ст. 79 ЦПК України є видом судових витрат, має бути збільшено з 210 грн. до 400 грн. (80 грн. - середньоденна заробітна плата х 5 днів = 400 грн.).
В зв'язку зі збільшенням розміру втраченої заробітної плати, відповідно збільшується розмір судових витрат пов'язаних з явкою до суду, з 436 грн. 40 коп. до 626 грн. 40 коп. та загальна сума стягнутих з ОСОБА_2 сум з 6077 грн. 40 коп. до 6267 грн. 40 коп.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в зазначеної частині підлягає зміні, а в іншій частині - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївській області від 15 листопада 2007 року в частині позовних вимог про стягнення втраченої заробітної плати змінити.
Збільшити стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат, що пов'язані з явкою до суду, з грн. 436 грн. 40 коп. до 626 грн. 40 коп. та загальну стягнуту суму з 6077 грн. 40 коп. до 6267 грн. 40 коп.
В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.