Справа № 22ц-267/08 Головуючий першої інстанції: Подзігун Г.В.
Категорія: 32 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
5 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я.,
Базовкіної Т.М. ,
при секретарі судового засідання: Бобуйок І.Ф.,
за участю позивачки ОСОБА_1. її представника ОСОБА_2, відповідачок ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_3,
ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2007 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення,
встановила:
5 квітня 2007 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Позивачка вказувала, що є наймачем зазначеної квартири. 15 серпня 1986 р. з її згоди в квартирі були прописані дружина її сина ОСОБА_3 та їх дочка ОСОБА_4 Однак сім'я сина в спірній квартирі не проживала, наймаючи інше житло.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що відповідачки тривалий час в квартирі не проживають, комунальних послуг не сплачують, особистих речей в квартирі не мають, позивачка просила про задоволення своїх вимог.
В якості третьої особи по справі притягнуто ОСОБА_5
В липні 2007 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися зі зустрічним позовом про вселення на спірну жилу площу, посилаючись на те, що ОСОБА_1 створює перешкоди їх проживанню.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2007 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилаються на помилковість висновків суду стосовно їх непроживання у спірній квартири без поважних причин й просять рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення їх позову.
В запереченні на апеляційну скаргу позивачка посилається на хибність її доводів й просить відхилити скаргу, залишивши рішення суду без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачок, позивачки, її представника, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
2
Суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів правильно встановив, що наймачем квартири АДРЕСА_1, яка відноситься до державного житлового фонду, є ОСОБА_1
15 серпня 1986 р. в спірній квартирі були зареєстровані ОСОБА_3, котра є дружиною сина позивачки, та онука позивачки ОСОБА_4, але разом з сином позивачки ОСОБА_5 вони з того часу в квартирі не проживають, наймаючи окреме житло.
Враховуючи, що у справі відсутні докази, що відповідачки тривалий час не проживають в спірній квартирі з поважних причин, суд обґрунтовано з урахуванням положень ст. ст. 71, 72 ЖК України прийшов до висновку, що вони втратили право користування вказаною жилою площею та відмовив їм у вселенні.
Доводи апелянтів про те, що їх непроживання в квартирі завжди було викликано перешкодами з боку ОСОБА_1 не грунтуються на будь-яких доказах, а тому не можуть бути взяті до уваги.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального й процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.