Справа № 22ц-358 /08 Головуючий у 1 -й інстанції Устіченко К.І.
Категорія 34 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
Іменем України
12 лютого 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого - Славгородської Н.П., судців: Базовкіної Т.М. , Мурлигіної О.Я., при секретарі Таниуріній СМ. , за участю:
· представника позивачки ОСОБА_1,
· відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2007 року
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_2
про поділ спільного сумісного майна подружжя
та за зустрічним позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_4
про поділ спільного сумісного майна подружжя,
У вересні 2007 р. ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Позивачка зазначала, що з 1991 р. перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого має трьох неповнолітніх дітей. Шлюб розірваний рішенням суду. За час шлюбу вони придбали меблі та інші побутові речі, легковий автомобіль «Опель-кадет", гараж у Снігурівському гаражному кооперативі «Луч", 1/8 частина квартири АДРЕСА_1.
Посилаючись на викладене, позивачка просила залишити їй 1/8 частина квартири і гараж, а інше майно - відповідачу.
У жовтні 2007 р. ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Посилаючись на те, що автомобіль був проданий під час шлюбу, а гроші від продажу витрачені на потреби сім'ї, відносно квартири, то кожен з них отримав по 1/8 частині внаслідок приватизації, ОСОБА_2 просив виключити із сумісно нажитого майна автомобіль, виділити йому 1/8 частина квартири і гараж.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2007 р. позов ОСОБА_4 задоволений частково: розділено спільне сумісне майно подружжя, виділено у власність позивачки гараж № 161 в гаражному кооперативі «Луч" м. Снігурівка вартістю 2500 грн., 2 гардероби -1000 грн., сейф -300 грн., швейна машинка - 500 грн., 2 дерев'яні полиці - 280 грн., 2 дивана -1000 грн., 2 кресла - 600 грн., тумба - 100 грн., меблевий комплект - 1000 грн., прихожа - 700 грн., 2 м'яких і 1 дерев'яний стілець - 200 грн., стіл кухонний і З табурета - 200 грн., електроплита - 200 грн., мийка - 100 грн., журнальний столик -100 грн., а всього на загальну суму 9080 грн.
2
Виділено ОСОБА_2 кошти в сумі 22500 грн., за які було придбано автомобіль «Опель-кадет", який він продав 3 червня 2004 р. без відома ОСОБА_4
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 6710 грн. і 81 грн. судових витрат.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про поділ квартири і зустрічного позову ОСОБА_2 про виключення із сумісного майна подружжя автомобіля «Опель-кадет" відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про виділення ОСОБА_4 майна, що знаходиться в квартирі, а йому - гараж і виключити із сумісно нажитого майна подружжя автомобіль «Опель-кадет", в поділі квартири відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши судцю-доповідача, пояснення відповідача і представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 3 серпня 1991 p., мають від шлюбу трьох неповнолітніх дітей, які проживають з позивачкою. Шлюб між сторонами був розірваний рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 6 вересня 2004 p., а тому шлюб між ними припинився згідно ч. 2 ст. 114 СК України з дня набрання чинності цього рішення, тобто з 7 жовтня 2004 р.
Судом встановлено, що за час шлюбу сторонами було набуте майно загальною вартістю 31580 грн., а саме, автомобіль «Опель-кадет" вартістю 22500 грн., гараж № 161 в гаражному кооперативі «Луч" м. Снігурівка - 2500 грн., меблі та інші побутові речі - на 6580 грн., що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Автомобіль «Опель-кадет" був знятий відповідачем з реєстрації для продажу до припинення шлюбу - 3 червня 2004 p., однак згідно рішення суду про розірвання шлюбу подружні стосунки між сторонами були припинені ще у 2002 р. і через деякий час позивачка виїхала з дітьми за межі України, а автомобіль залишився в користуванні відповідача. Відповідач не надав доказів того, що продав автомобіль за згодою позивачки та отримані гроші витратив на сімейні потреби.
Представник позивачки оцінила вартість автомобіля в 22500 грн. Відповідач хоча й заперечував проти такої вартості, однак не тільки не надав доказів того, що вартість автомобіля складає іншу суму, а навіть не зазначив її. Місце знаходження автомобіля у теперішній час невідоме. Тому при розділі майна суд обґрунтовано врахував ту вартість автомобіля, яку визначила представник позивачки.
Враховуючи викладені обставини, доводи відповідача в апеляційній скарзі, що суд неправильно визначив вартість автомобіля і необгрунтовано не виключив його із сумісно нажитого майна подружжя, є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Проводячи між сторонами поділ майна в натурі, суд виходив із зазначених положень закону про рівність часток майна позивачки та відповідача, а тому є необгрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд вийшов за межі заявлених вимог.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що зазначення в резолютивній частині рішення висновку суду про виділення в особисту власність ОСОБА_2 коштів у сумі 22500 грн., за які було придбано автомобіль «Опель-кадет", є зайвим, оскільки отримані від продажу майна кошти лише враховуються судом при поділі майна. Крім того, виділяючи відповідачу вказану суму, суд одночасно стягує з
3
нього 6710 грн. на користь позивачки в якості грошової компенсації за різницю у виділеному майні, тобто один висновок суперечить іншому висновку суду.
Тому вказаний висновок суду підлягає виключенню з резолютивної частини рішення, а рішення - зміні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Що стосується вимог ОСОБА_4 відносно поділу 1/8 частини квартири АДРЕСА_1, то як вбачається з матеріалів справи позивачка і відповідач набули у спільну часткову власність кожний по 1/8 частині квартири на підставі Закону України від 19 червня 1992 р. «Про приватизацію державного житлового фонду». Таким чином, частина квартири не входить до майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, і частка кожного з них вже визначена.
Питання поділу квартири між співвласниками регулюються нормами цивільного права.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволені вказаних вимог.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2007 року змінити, виключивши з його резолютивної частини висновок суду про виділення в особисту власність ОСОБА_2 коштів у сумі 22500 грн., за які було придбано автомобіль «Опель-кадет".
В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.