Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-368 Головуючий у першій інстанції Бершадська О.В.
Категорія 19 Доповідач Черниш Т.В.
17 березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого - Кривохижі В.І.,
суддів Голованя А.М.,
Черниш Т.В.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 9 грудня 2008 року,
В березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ЗАТ « Будівельне управління №4 «Кіровоградоблагробуду» (далі ЗАТ БУ №4) про відшкодування матеріальної шкоди. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 12 травня 1994 року з відповідачем уклав договір, за яким останній зобов'язався збудувати і передати в 1У кварталі 1995 року 3-кімнатну квартиру площею 62 кв.м в будинку по вул. Повітрянофлотській в м. Кіровограді. На виконання умов договору він, позивач, сплатив протягом 1994-1995 років 464555 тис. крб., однак відповідач надати квартиру в побудованому будинку, прийнятому в експлуатацію в листопаді 2005 року, відмовив, мотивуючи тим, що всі квартири передані у власність. Посилаючись на такі обставини, ОСОБА_1просив стягнути з будівельного управління №4 165974 грн. як вартість 3-кімнатної квартири площею 62 кв.м.
В процесі розгляду справи позивач доповнив позов вимогою про стягнення з відповідача 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому як споживачу невиконанням зобов'язання.
Справа судами розглядалась неодноразово. Останнім рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 9 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та доказам. Просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги. Представник відповідача їх вважав безпідставними.
Перевіривши за матеріалами справи рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи спір, суд вважав встановленим , що 12 травня 1994 року сторони уклали договір підряду, за яким акціонерне будівельне управління №4 об»єднання «Облагробуд» зобов'язалось побудувати і передати в 1У кварталі 1995 року у власність замовника ОСОБА_1 3-кімнатну квартиру площею 62 кв.м в 90-квартирному будинку по вулиці Повітрянофлотській в м. Кіровограді, а останній - оплатити вартість квартири. Виходячи з того, що умови зазначеного договору сторонами не виконані, а позивач в квітні 2004 року від договору відмовився, суд визнав, що на спірні правовідносини поширюються норми ст.ст. 852,653 ЦК України 2003р.,зокрема, щодо правових наслідків розірвання договору підряду. Пославшись на те, що позивач не визначився щодо своїх позовних вимог, суд відмовив в позові про відшкодування на його користь з відповідача вартості квартири в сумі 165974 грн.
Однак з наведеним обґрунтуванням правового висновку не можна погодитись в повній мірі.
Як вбачається зі змісту письмового договору, сторонами досягнуто угоди щодо предмету, ціни та строку дії виконання договору відносно передачі житла(а.с.5). Проте не визначені права та обов'язки сторін, не обумовлена їх відповідальність, відсутні інші умови, характерні для договору підряду в розумінні правових норм глави 28 Цивільного кодексу 1963р. Уклавши в травні 1994 року угоду, сторони по суті стали учасниками інвестиційного процесу, між ними виникли правовідносини, що регулюються і окремими нормами Закону України «Про інвестиційну діяльність», який встановлює загальні принципи, правові і організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в інвестиційну діяльність.
В п. 2 договору зазначено, що на час його укладення вартість квартири, яку будівельна організація зобов'язалась побудувати і передати ОСОБА_1. в 1У кварталі 1995 року, становила 235600 тис. крб., тобто 38тис. грн. за 1 кв.м площі. Обумовлено, що ця ціна не остаточна і може корегуватись відповідно до діючих цін. За даними Управління капітального будівництва Кіровоградської міської ради вартість 1 кв.м загальної площі житла в м. Кіровограді вже станом на Ш квартал 1995 року збільшилась до 30 млн. крб. (300грн.)(а.с.45)
Даних щодо порядку внесення платежів в будівництво квартири замовником договір не містить. П.1 передбачено його обов'язок прийняти квартиру та оплатити її вартість. Умови договору у визначений в ньому термін(1У квартал 1995р.) не був виконаний жодною з сторін. За таких обставин суд дійшов до правильного висновку про те, що позивач не має права на стягнення вартості квартири площею 62 кв.м в сумі 165974 грн., виходячи з опосередкованої вартості будівництва житла в регіоні станом на жовтень 2006 року.
Між тим, на підтвердження своїх доводів позивач надав квитанції до приходних касових ордерів про внесення ним в касу акціонерного будівельного управління №4 «Кіровоградагробуд» коштів : від 25 жовтня, 12 грудня 1994 року, 21 квітня, 21 липня, 28 серпня 1995 року відповідно- 100000тис.крб., 135600тис.крб., 116320тис. крб., 105000тис. крб., 43000тис. крб.(а.с.166-170),- всього 499920 тис. крб.(4999 грн. 20 коп.). Представник відповідача надходження від Калинчука В.Г. коштів в касу підприємства 25 жовтня та 12 грудня 1994 року заперечував, однак належних доказів на підтвердження цих заперечень і спростування доводів позивача не надав. В квитанціях зазначено, що гроші вносились «за квартиру». Представник відповідача визнавав, що кошти в сумі 2643,2 грн.(264320000 крб.), які надійшли від позивача в 1995 році, залучались саме в будівництво багатоквартирного будинку, вказаного в договорі.
Виходячи з наведеного та враховуючи встановлену управлінням капітального будівництва вартість 1 кв.м житла на кожну з дат внесення платежів за згаданими квитанціями (а.с.45), колегія суддів вважає доведеним, що позивачем частково виконано зобов'язання за договором, оплачено 33,3 кв.м житла (1000т. крб.: 9950т.=10,05 кв.м; 135600т.:9950т.=13,63 кв.м; 116300т.:24800т.=4,7 кв.м; 105000т.:300т.=3,5 кв.м; 43000т.:300т,=1,43 кв.м).
За таких обставин суд першої інстанції не мав підстав для повної відмови в задоволенні зазначеної позовної вимоги, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК з ухваленням нового про часткове її задоволення.
При цьому колегія суддів враховує, що в квітні 2004 року ОСОБА_1відмовився від договору, представник відповідача визнавав, що з того часу договір розірваний, внесені позивачем кошти тому не повернуті. З огляду на це, необхідно визначити відшкодування на користь позивача, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла в Кіровоградській області саме на час розірвання договору - 1409 грн. за 1 кв.м (згідно листа Держбуду України від 13.01.2004 року №7/8-20), стягнути 46920 грн.(1409х33,3). Ця грошова сума відповідає розміру внесених платежів з урахуванням ступеню інфляції за даними Мінстату України-46927грн.(1000х1,226х1,723х1,284х2,817х1,397х1,101,х1,2х1,192х1,258х1,061х0,994х1,082х1,014х1,004х1,004х1,007=21815грн.;
1356х2,817х1,397х1,101х1,2х1,192х1,258х1,061х0,994х1,082х1,014х1,004х1,004х1,007=12417грн.;
1163х1,058х1,046х1,048х1,052х1,046х1,142х1,091х1,062х1,046Х1,397Х1,101Х1,2Х1,192Х1,258Х1,061Х0,994Х1,082ХХ1,014Х1,004Х1,004Х1,007=6678грн.;
1050х1,046х1,142х1,091х1,062х1,046х1,397х1,101х1,2х1,192х1,258х1,061х0,994х1,082х1,014х1,004х1,004х1,007=4107 грн.;
430х1,142х1,091х1,062х1,046х1,397х1,101х1,2х1,192х1,258х1,061х0,994х1,082х1,014х1,004х1,004х1,007=1910 грн.).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає присудженню з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати: судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог- в розмірі 469 грн. 20 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Правові підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні зазначеної позовної вимоги. Наведені в апеляційній скарзі доводи рішення суду в цій частині не спростовують.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 9 грудня 2008 року в частині відмови в відшкодуванні матеріальної шкоди скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ «Будівельне управління №4 Кіровоградоблагробуд» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 46920 грн., а також 469 грн.20 коп. судового збору та 30 гривен витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суджу України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді