Справа № 22 - 274 Головуючий у 1-й інстанції
- Завгородній Є.В.
Доповідач - Головань А.М.
10 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої Кривохижі В.І.
суддів Черниш Т.В.
Голованя А.М.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2008 року і
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2008 року позовну заяву ОСОБА_1до департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради про переведення прав забудовника визнано вважати неподаною та повернуто заявникові з посиланням на підстави передбачені ч.2 ст.121 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали суду, як ухваленої з порушенням процесуального права з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу суд зазначив, що оскількиОСОБА_1 не усунув, у встановлені строки, недоліки поданого ним позову, то така позовна заява повинна бути визнана неподаною та повернута позивачеві.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.121 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач в установлений строк не виконає, згідно вказівок судді, всі вимоги передбачені в статтях 119 і 120 зазначеного Кодексу.
В матеріалах справи є відомості про те, що 11 листопада 2008 року ОСОБА_1 було вручено копію ухвали від 6 листопада 2008 р. про залишення без руху поданої ним заяви, у зв»язку з її невідповідністю вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України (а.с.4).
Встановлена обставина вказує на те, що позивач не був позбавленим можливості виконати зазначену ухвалу.
Разом з тим колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду не грунтується на належному тлумаченні норм процесуального права.
Так, дійсно, п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Однак, це не означає, як про це, в ухвалі про залишення позову без руху, помилково вказав суд, що позивач повинен надати суду докази, оскільки надання чи ненадання тих чи інших доказів є, згідно положень статей 10, 11 ЦПК України, правом, а не обов»язком сторони. Це, зокрема, стосується таких безпідставних вимог суду, як : - надати письмову відмову нотаріуса; надати докази того, що спадкове майно знаходиться на території Кіровського району; надати копію паспорта; надати правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Зазначена позиція відповідає й роз'ясненням викладених у п.3 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 21.12.90 р., з послідуючими змінами, »Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» про те, що позовна заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.
Не можна вважати правильними і пропозиції суду щодо обґрунтування в позовній заяві необхідності участі у справі як відповідача Департаменту економіки та про зазначення у позові всіх спадкоємців, у зв»язку з тим, що ст. 119 ЦПК України не містить вимог такого змісту. Крім того, суд, згідно ст. 33 ЦПК України, не припиняючи розгляду справ, не позбавлений можливості залучити до участі в справі інших співвідповідачів.
Також суд не звернув уваги, що у позовній заяві позивач вказав про причини не звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважає себе таким, що фактично прийняв спадщину. Тому пропозиція суду про те, щоб позивач вказав на цю обставину є необґрунтованою.
Колегія суддів не може погодитися й з вимогою суду про визначення ціни позову, оскільки поданий ОСОБА_1. позов не містить вимог майнового характеру (п.4 ч.1 ст. 119 ЦПК). Ще слід зазначити, що нормами чинного процесуального закону не передбачено обов»язку особи, яка звертається до суду із заявою, сплачувати відсоток від ціни позову, як про це безпідставно зазначено в ухвалі від 6 листопада 2008 року, а зазначено про необхідність сплати судового збору (ч.5 ст. 119 ЦПК України).
Таким чином, оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального права, то згідно п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України постановлена ним ухвала від 24 листопада 2008 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 303, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 листопада 2008 року скасувати з направленням позовної заяви ОСОБА_1до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді