Справа № 22-175 Головуючий у 1 інстанції - Бершадська О.В.
Категорія - 39 Доповідач - Головань А.М.
10 лютого 2009 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді - Кривохижі В.І.
суддів - Черниш Т.В.
- Голованя А.М.
при секретарі - Дімановій В.І
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 4 грудня 2008 року і
У липні 2007 рокОСОБА_1 пред»явив позов до редакції загальнодержавного міжрегіонального суспільно-політичного тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_3» (газети), ОСОБА_2 про спростування відомостей які не відповідають дійсності і порочать честь, гідність та ділову репутацію.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в номері ІНФОРМАЦІЯ_2тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_3» була надрукованою стаття ОСОБА_2 під назвою »ІНФОРМАЦІЯ_4 »ІНФОРМАЦІЯ_5“ но и стать »ІНФОРМАЦІЯ_6“ в якій викладені неправдиві відомості, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію. Посилаючись на положення Закону України “Про друковані засоби масової інформації (преси) в України», норми ЦК України просив зобов»язати редакцію тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_3» та журналістаОСОБА_2опублікувати спростування недостовірної інформації у цій же газеті.
При розгляді справи позивач уточнив та доповнив позовну заяву і , зокрема, просив: 1. визнати такими, що не відповідають дійсності висловлювання “… ІНФОРМАЦІЯ_7», … Имеет ли право на это человек, так много зделавший прегрешений в своїй жизни ? “ІНФОРМАЦІЯ_3» постарались их систематизировать, включая и претензии сопартийцев, у которых на свого лидера накопилось тоже очень много недовольства… Итак, это : обман избирателей, вождизм, братство, стяжательство, злопам'ятство, пьянство, лицедейство…», “Да и нужны ли нам такие депутаты в Верховной Раде, как ОСОБА_1? Ведь он там защищал интересы явно не своих избирателей…», “ Не только» ІНФОРМАЦІЯ_5» но и стать “ ІНФОРМАЦІЯ_6». Именно так назвал его в свое время друг Президента Ющенко ОСОБА_3. 2. Зобов»язати редакцію та засновника тижневика опублікувати спростування зазначеної статті, тим же шрифтом, під заголовком “Спростування» в найближчому запланованому випуску, вказавши інформацію про вибачення.
Ухвалами суду від 20 жовтня 2008 року до участі у справі, як співвідповідача, залучено засновника тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_3» - ТОВ «Видавничий дім» ІНФОРМАЦІЯ_3» та залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1. до ОСОБА_2
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 4 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права з постановленням нового рішення, яким позов ОСОБА_1. задовольнити.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи скарги та представника відповідачів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь або на спростування цієї інформації.
За змістом ст. 1 Закону України “Про інформацію» інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Згідно ст. 6 Закону “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» саме до діяльності ЗМІ відноситься поширення інформації.
Судом встановлено і сторонами не заперечувалось, що оспорювана стаття, в якій містилась різноманітна інформація, в тому числі і та, яка стосувалася особи позивача, була опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 року в номері ІНФОРМАЦІЯ_2тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд керувався тим, що поширена в цій публікації інформація, відносно якої виник спір, є суто оціночним судженням, що не потребує ніяких доказів, а мову висловлювань на адресу ОСОБА_1. не можна вважати надмірною з огляду на їхню мету і вплив, на який розраховувався.
На переконання колегії суддів, яке ґрунтується на встановлених обставинах справи та законі, такий висновок є достатньо обґрунтованим.
Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, предметом судового захисту, відповідно до ст. 277 ЦК України, оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, являючись вираженням суб»єктивної думки і поглядів відповідача, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності, а тому не можуть бути спростовані, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого є обов'язковою з усіх питань, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав і основних свобод людини, зокрема, положень ст. 10 Конвенції “Про захист прав людини і основоположних свобод».
Крім того, наведені в газетній статті висловлювання, відносно яких виник спір, стосуються позивача як народного депутата України, його політичної діяльності. Згідно положень Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи (Справа Європейського суду з прав людини від 8 липня 1986 року “Лінгенс проти Австрії»).
За таких обставин суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дійшов до правильного по суті висновку про відсутність правових підстав для спростування відповідачами опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_1 року в номері ІНФОРМАЦІЯ_2тижневика «ІНФОРМАЦІЯ_3» інформації стосовно ОСОБА_1. як такої, що не відповідає дійсності, порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Не ґрунтується на законі і вимога про вибачення відповідача через газету, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту честі, гідності чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації ст.ст. 16, 277 ЦК України, не передбачений.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності обставин справи та неповного з»ясування судом обставин справи є необґрунтованими і не спростовують покладеного в основу рішення висновку суду.
Наведене свідчить, що ухвалене місцевим судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 4 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча
Судді