07 травня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Половинкіна Б.О.
суддів Парфенюка С.В., Калашникова В.М.
за участю секретаря Янчика Є.А.
прокурора Красної К.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження № 12012050220000046 від 23.11.2012 за апеляційною скаргою потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 26 лютого 2013 року яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ленінськ-Кузнецький Кемеровської області Росії, громадянин України, з вищою освітою, одружений, пенсіонер, раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу на користь держави у сумі 3 400 /три тисячі чотириста/ гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в відшкодуванні моральної шкоди 2 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в відшкодуванні моральної шкоди 1 000 грн.
Згідно вироку, 21 вересня 2012року приблизно о 15 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 керуючи технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «HYUNDAI GETC» «НОМЕР_1» і рухаючись по другорядній дорозі по вул. Херсонська м. Дзержинська збоку ВАТ «Дзержинський хлібокомбінат» у напрямку головної дороги по вул. Дзержинського м. Дзержинська, де на перетині доріг вул. Херсонська та вул. Дзержинського здійснював маневр повороту ліворуч з другорядної дороги на головну дорогу, при цьому дорожня обстановка характеризувалася такими обставинами: світлий час доби, суха асфальтна проїзна частина, рух в межах населеного пункту по другорядній дорозі, наявність рухомого по головній дорозі автомобіля марки « ЗАЗ 11028» р.н. «НОМЕР_2».
Сукупність вищезгаданих чинників зобов'язувала водія ОСОБА_1 перед виїздом на головну дорогу поступитися дорогою автомобілю марки «ЗАЗ 11028» р.н. «НОМЕР_2», який рухався по головній дорозі і наближався до даного перехрещення проїздних частин по головній дорозі, тобто належні дії водія автомобіля «HYUNDAI GETC» р.н. «НОМЕР_1» ОСОБА_1 в даній ситуації регламентувалися вимогами п. 16.11. Правил дорожнього руху України., а саме, п. 16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен уступити дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїздних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Здійснюючи маневр повороту з другорядної дороги вул.. Херсонська м. Дзержинська на головну дорогу вул. Дзержинського м. Дзержинська, водій автомобіля марки HYUNDAI GETCp.H. «НОМЕР_1» ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху, не уступив дорогу автомобілю марки «ЗАЗ 11028» р.н. «НОМЕР_2» під керуванням водія ОСОБА_3, який наближався до даного перехрещення проїздних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку подальшого його руху.
В результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїв зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ 11028» р.н. «НОМЕР_2», під керуванням водія ОСОБА_3, який перевозив пасажира ОСОБА_4 В результаті зіткнення і подальшого наїзду автомобіля марки «ЗАЗ 11028» р.н. «НОМЕР_2» на залізобетонну опору за межами проїзної частини вулиці Дзержинського, при ударі об виступаючи частини салону автомобіля були заподіяни тілесні ушкодження:
Водієві ОСОБА_3 - закритий перелом 6 ребра зліва, забиті рани обличчя, в області правого передпліччя і лівої гомілки. Дані ушкодження, як викликали тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 день, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості - пасажиру ОСОБА_4 - закритий перелам правої променевої кістки, відрив шиловидного відростку правої ліктьової кістки, закриті перелом-вивіх правої гомілки, закриті переломи 2,3,4 ребер зліва, різані рани нижньої губи, пальців лівої кісті. Дані ушкодження, як викликали тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 день, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля HYUNDAI GETC р.н. «НОМЕР_1» ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти події шляхом виконання вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, оскільки керуючи технічно справним автомобілем, він мав можливість виконати дії, передбачені п. 16.11 Правил Дорожнього Руху України.
В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля HYUNDAI GETC р.н. «НОМЕР_1» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України та перебували у причинному зв'язку з настанням події.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в апеляційній скарзі порушують питання про часткове скасування вироку суду, просять постановити новий вирок, яким застосувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами на визначений строк. Збільшити суми стягнення на їх користь в відшкодуванні моральної шкоди, повністю задовольнивши їхні позовні вимоги. Вважають вирок суду незаконним, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який частково підтримав доводи апеляційної скарги потерпілих та просив скасувати вирок тільки в частині цивільного позову, пояснення обох потерпілих, які наполягали на задоволенні своєї апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга потерпілих підлягає задоволенню частково, а вирок суду - зміні, з таких обставин.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого було спричинено ДТП із спричиненням потерпілим тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, за обставинами, наведеними у вироку повністю підтверджується сукупністю доказів, які були дослідженні в судовому засіданні і яким судом першої інстанції була дана належна правова оцінка, до того ж які ніким із учасників судового провадження не оспорюється. Внаслідок чого, відповідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції не переглядає судове рішення, в цій частині.
Що стосується доводів апеляційної скарги обох потерпілих, про необґрунтоване незастосування до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом, то на думку колегії їх також не можливо визнати обґрунтованими, оскільки колегія суддів вважає, що не призначаючи обвинуваченому додаткового покарання за цим злочином суд першої інстанції врахував всі обставини, передбачені вимогами ст. 65 КК України.
При цьому, судом також були враховані, як самі фактичні обставини, при яких ОСОБА_1 скоїв свій злочин, так і данні про особу самого обвинуваченого, а саме його позитивну характеристику за місцем проживання, те що він є інвалідом 3 групи та потребує наявності у нього можливості керувати транспортним засобом, оскільки необхідність цього пов'язана з його хворобою.
За таких обставин, як на думку колегії суддів, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про достатність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 тільки основного покарання, яке позитивно впливе на його виправлення та перевиховання, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.
В той же час, колегія знаходить доводи апеляційної скарги потерпілих, в частині неправильного вирішення їх цивільного позову - обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню, а вирок суду, в цій частині скасуванню, з поверненням справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Так, згідно з вироком суду, відмовляючи потерпілим у задоволенні їхніх позовних вимог, в повному обсязі, суд послався на те, що обвинувачений мав поліс страхової компанії, де було застрахований його транспортний засіб, тому відповідно до вимог Закону України « Про цивільну правову відповідальність власників транспортних засобів», відповідальність за спричинену матеріальну та моральну шкоду, в цьому випадку несе страхова компанія. Але при цьому, судом першої інстанції не було вжито ніяких, передбачених законом заходів, для виклику в судове засідання представників цієї компанії, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, як вважає колегія суддів, є безумовною підставою для скасування вироку суду в цій частині, оскільки саме це перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення.
За таких обставин, на думку колегії суддів, вирок суду, в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню, а справа в цій частині, поверненню в суд, на новий судовий розгляд, але в іншому складі суддів.
Керуючись ст. ст. 404-405, 408, 412, 415 419 УПК України, колегій суддів -
Апеляційну скаргу потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 26 лютого 2013 року стосовно ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову - скасувати, повернувши справу, в цій частині на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.
В решті цей же вирок суду залишити без зміни.
судді