15 липня 2013 року 810/3150/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
доКомунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області
простягнення заборгованості,
Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області про стягнення заборгованості в сумі 5512,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було надано путівку без часткової слати її вартості, що призвело до неправомірного використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Так, позивачем прийнято рішення про повернення сплачених надміру коштів та накладено штрафні санкції, однак на час звернення до суду страхові кошти відповідачем не повернуті, зокрема не сплачено 5512,50 грн.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
До суду від відповідача надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що рішення позивача № 12 від 28.01.2013 є неправомірним та суперечить чинному законодавству.
Згідно з частиною четвертою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Розглянувши надані відповідачем заперечення на адміністративний позов, суд дійшов висновку, що вони не обґрунтовані та такі, що не спростовують твердження позивача щодо заявлених позовних вимог.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Комунальний заклад "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області зареєстрований платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Ірпінській міській виконавчій дирекції ФСС ТВП.
В січні 2013 року позивачем проведено планову перевірку відповідача з питань надходження, обліку та витрачення коштів ФСС ТВП за період з 01.01.2012 по 01 01.01.2013, про що складено Акт №3/12 від 25.01.2013.
В акті перевірки зазначено, що під час перевірки було встановлено, що путівка №000281 на суму 5250 грн. в ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" ДП "Санаторій "Сонячне Закарпаття" терміном перебування з 16.05.2012 по 05.06.2012 була надана ОСОБА_1 з порушенням вимог п. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів ФСС ТВП, затвердженого постановою Правління ФСС ТВП від 25.02.2009 №12 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за №339/16355, а саме надано путівку без часткової сплати її вартості (оплата була здійснена на 3-й день перебування застрахованої особи в санаторії), внаслідок чого неправомірно використані кошти Фонду склали на суму 3675 грн., які не приймаються до заліку.
На підставі вказаного акта перевірки позивачем прийнято рішення від 28.01.2013 №21 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначено відповідачу суму яка підлягає поверненню у розмірі 3675,00 грн. та накладено штраф у розмірі 1837,50 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся зі скаргами на вказане вище рішення до директора виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Рішенням директора виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 27.02.2013 №1029/05-07 та рішенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.04.2013 №200, скарги відповідача були залишення без задоволення.
Позивач вказує на те, що відповідачем у добровільному порядку суму, яка підлягає поверненню, не було сплачено, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 2240 завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.
Частиною першою статті 9 Закону № 2240 встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Згідно приписів пунктів 3, 6 частини першої статті 28 Закону № 2240, страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Частиною четвертою статті 30 Закону № 2240 передбачено, що право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
За правилами частини першої статті 30 Закону № 2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
За визначенням пункту 11 частини першої статті 2 Закону № 2240 страхові кошти - це акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.
Як передбачає стаття 22 цього ж Закону страхувальники зобов'язані в десятиденний термін після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку, а також фінансові санкції.
У разі якщо страхувальники та інші отримувачі страхових коштів вважають, що орган Фонду неправильно визначив суми страхових коштів, використаних з порушенням встановленого порядку, та фінансових санкцій чи прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, або виходить за межі його компетенції, такі страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення мають право в письмовій формі звернутися до зазначеного органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення. Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів після отримання скарги страхувальника, іншого отримувача страхових коштів на їхню адресу поштою з повідомленням про вручення або надати під розписку. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів протягом десяти календарних днів з дня отримання відповіді мають право звернутися з повторною скаргою до органів Фонду вищого рівня або до суду.
Суд враховує те, що відповідач оскаржував рішення № 12 в адміністративному порядку, за результатами яких було у задоволенні скарг відмолено.
Разом з тим, Рішення позивача №12 від 28.01.2013, на підставі якого позивач просить стягнути суму заборгованості, є чинним на момент розгляду справи та не скасоване і не оскаржене окремо відповідачем в судовому порядку.
Таким чином, на час розгляду справи відповідачем доказів оскарження рішення про повернення коштів і застосування фінансових санкцій у судовому порядку, як і доказів погашення заборгованості до суду не надано.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.
Стягнути з Комунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 26191575) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у сумі 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.