Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
17 липня 2013 р. № 820/5076/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заічко О.В.,
при секретарі судового засідання Демченко В.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Гаврильченко Ю.О.,
відповідача - Засопіна М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, а самсе: № 0001502201 від 14.06.2013 року № 0001492201 від 14.06.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не базуються на податковому законодавстві, висновки оскаржуваних рішень контролюючого органу засновані виключно на вигаданих мотивах та припущеннях та суперечать нормам матеріального права, таким, що базуються виключно на вигаданих мотивах та припущеннях, а також суперечать чинному Податковому кодексу України та законній статутній господарській діяльності TOB "Харківський Автоцентр".
Позивач зазначив, що TOB «Харківський Автоцентр», керуючись у своїй діяльності приписами вищенаведених нормативно правових актів, використовуючи у господарській діяльності торгівельну марку «УкрАвто» на підставі Ліцензійного договору № 799 від 02 квітня 2007 року, Ліцензії на використання торгової марки від 01.04.2012 р. та актів з надання послуг по користуванню торгівельної марки, цілком правомірно та законно при визначенні об'єкта оподаткування врахувало витрати з нарахування роялті за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. в сумі 874 817,00 грн. та задекларувало за 2012 рік від'ємне значення об'єкта оподаткування по рядку 07 Декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» в сумі 398 582,00 грн., та відтак не допускало заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012 р. в сумі 5 123,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові та письмових поясненнях до нього фактів і просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем в порушення норм п. 85.4 ст. 85 ПКУ не було надано обґрунтування встановленого розміру ставки роялті, не надано обґрунтованих розрахунків, що впливають на розмір ставки роялті, економічної доцільності використання торгівельної марки поряд із використанням брендів (торгових марок) виробників авто, які реалізовує ТОВ «Харківський автоцентр». За результатами чого, в порушення п.п.140.1.2 ПКУ, підприємством завищено значення показника у рядку 06.3В3 Декларацій «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. в сумі роялті 874817 грн., в т.ч . за 3 квартал 2011р. в сумі 223939 грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 227900 грн., за 1 квартал 2012 р. в сумі 160615 грн., за 2 квартал 2012р. в сумі 122017 грн., за 3 квартал 2012р. в сумі 65701 грн., за 4 квартал 74645 грн. У зв'язку з чим вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
На підставі направлень від 18.03.2013р. №№ 518, 523, 519, 520, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.11 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.03.2013 року № 465 проведена планова виїзна перевірка TOB "Харківський Автоцентр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р., відповідно до затвердженого плану перевірки.
Результати перевірки оформлені відповідним Актом № 1551/22.1-07/34016118 від 26.04.2013 р. (а.с. 13-34).
Висновками зазначеного акту перевірки встановлені порушення позивачем п.п.140.1.2 п.140.1 ст. 140 ПКУ, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 р. у сумі 398582 грн. та занижено податок на прибуток всього у сумі 5123 грн., у тому числі за 4 квартал 2012р. в сумі 5123 грн.
Користуючись правами, передбаченими ст.86 Податкового кодексу України, на Акт перевірки № 1551/22.1-07/34016118 від 26.04.2013 р. позивачем були надані письмові заперечення ( а.с. 58-62).
Листом ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.06.2013р. № 8611/10/22.1-13 за результатами розгляду заперечення TOB «Харківський автоцентр» на Акт перевірки № 1551/22.1-07/34016118 від 26.04.2013р. повідомлено підприємство, що висновки Акту перевірки є правомірними та відповідають дійсності (а.с 63-65).
На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0001502201 від 14.06.2013 року, яким підприємству позивача донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5123,00 та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1281,00 грн., на загальну суму 6404,00 грн. та № 0001492201 від 14.06.2013 року, яким позивачу зменшена задекларована сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства за 2012 рік в розмірі 398582,00 грн. (а.с. 10, 11).
Підставою винесення податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про те, що за 2012р. TOB "Харківський Автоцентр» задекларовано від'ємне значення по рядку 07 Декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» в сумі 398582 грн. та по рядку 14 податок на прибуток за звітний (податковий) період в сумі 53971 грн. Однак, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 2012р. встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності в сумі 398582 грн. та занижено податок на прибуток всього у сумі 5123 грн., у тому числі за 4 квартал 2012р. в сумі 5123 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.2 розділу 3 акта перевірки.
Відповідач зазначає, що пояснень щодо встановлених порушень посадовими особами підприємства під час проведення перевірки не надано.
Судом встановлено, що проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 06.3B3 Декларацій "Інші витрати звичайної діяльності та іншої операційної витрати" показників за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. у загальній сумі 1727531 грн., здійсненою на підставі договорів, актів про отримання та надання послуг, банківських виписок по розрахунковому рахунку, даних журналів-ордерів, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам 311 - «Поточні рахунки в національній валюті», 631 - "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 685 - «Розрахунки з іншими кредиторами», 471- «Забезпечення витрат відпусток», розрахунків амортизаіцйних відрахувань, розрахунків нарахувань оплати праці та внесків на соціальні заходи встановлено завищення задекларованих TOB "Харківський Автоцентр" показників у рядку 06.3B3 Декларацій "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" в сумі роялті 874817 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011р. в сумі 223939 грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 227900 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 160615 грн., за 2 квартал 2012р. в сумі 122017 грн., за 3 квартал 2012р. в сумі 65701, за 4 квартал 2012 року в сумі 74645 грн.
Аналізуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено основними видами економічної діяльності TOB «Харківський автоцентр» є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, складське господарство.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський Автоцентр" з метою здійснення власної господарської діяльності за основними її видами на підставі Ліцензійного договору № 799 від 02 квітня 2007 року та Ліцензії на використання торгової марки від 01.04.2012 року використовує за плату торговельну марку, захищену свідоцтвом № 13940, що належить Публічному акціонерному товариству «Українська Автомобільна Корпорація» для ідентифікації товарів і послуг, на які зареєстрована торговельна марка, а саме:
- ремонт і технічне обслуговування автомобілів; інформація з питань ремонту; аварійний ремонт транспортних засобів; станції технічного обслуговування транспортних засобів; технічне обслуговування транспортних засобів.
- автомобільний транспорт; прокат складів; зберігання товарів на складах; упаковка товарів; зберігання товарів.
В підтвердження фактичного прямого безпосереднього зв'язку використання TOB «Харківський Автоцентр» Торговельної марки за основними видами власної господарській діяльності в пп. 1) п. 3.1.1. р. 3.1 «Податок на прибуток» на стор 4 Акту перевірки конролюючим органом, зокрема, зазначено, що перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій «доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів, робіт, послуг)» показників за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. у загальній сумі 107186081 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з продажу автомобілів, надання послуг поточного ремонту легкових автомобілів, продажу запасних частин до легкових автомобілів, надання послуг з продажу автомобілів.
Згідно пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми).організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Суд зазначає, що ні ліцензійним договором № 799 від 02 квітня 2007 року, ані Ліцензією на використання торгової марки від 01.04.2012 р. не передбачено жодних узгоджених сторонами умов отримання Торговельної марки у володіння, розпорядження чи власність, які надають право користувачу марки, продати або здійснити відчуження в інший спосіб цієї торговельної марки, а значить всі платежі в порядку виконання свого грошового зобов'язання підтверджені відповідними платіжними договірними документами повністю відповідають поняттю «роялті», визначеному пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України і підлягають врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування на підставі п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, яким зазначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6- 138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 140.1.2. п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку».
Згідно приписів пп. 140.1.2. п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь:
1) нерезидента в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов:
а) особа, на користь якої нараховуються роялті, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу;
б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам;
в) роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
г) особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є;
2) юридичної особи, яка відповідно до статті 154 цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу;
3) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу.
Отже, пп. 140.1.2. п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України чітко і однозначно визначає підстави не включення до складу витрат нарахування роялті і при цьому не містить будь-яких вимог щодо не включення до складу витрат нарахування роялті за умови ненаданням підприємством обґрунтування встановленого розміру ставки роялті, обґрунтованих розрахунків, що впливають на розмір ставки роялті, економічної доцільності використання торгівельної марки.
Позивачем до матеріалів справи надані документи, з яких вбачається, що підприємством позивача в межах проведеної перевірки контролюючого органу, 15.04.2013 р. за письмовим запитом ДПІ у Київському районі м. Харкова № 5269/10/22.1-13 від 10.04.2013 р., в обґрунтування встановленого розміру та розрахунків, що впливають на розмір ставки роялті, належним чином, листом (Вих. № 107), було надано експертний Звіт «Про оцінку ринкової вартості знака для товарів та послуг «УкрАвто», що спростовує безпідставне та помилкове твердження перевіряючих про ненадання будь-яких обґрунтувань.
Судом встановлено, що позивачем здійснювався ліцензійний платіж за торговельну марку, згідно умов договору № 799 від 02.04.2007, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 144-159).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час судового розгляду не встановлено порушення TOB «Харківський Автоцентр» пп. 140.1.2. п. 140.1. ст. 140 Податкового кодексу України, а відтак і завищення задекларованих позивачем показників у рядку 06.3B3 Декларацій "Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" в сумі роялті 874 817,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 р. в сумі 223 939,00 грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 227 900,00 грн., за 1 квартал 2012 р. в сумі 160 615,00 грн., за 2 квартал 2012 р. в сумі 122 017,00 грн., за 3 квартал 2012 р. в сумі 65 701,00 грн., за 4 квартал 74 645,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0001502201 від 14.06.2013 року, яким підприємству позивача донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5123,00 та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1281,00 грн., на загальну суму 6404,00 грн. та № 0001492201 від 14.06.2013 року, яким позивачу зменшена задекларована сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства за 2012 рік в розмірі 398582,00 грн. не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.
Враховуючи викладене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши всі наявні у справі докази та врахувавши пояснення представників сторін по справі, приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр".
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр", а саме: № 0001502201 від 14.06.2013 року та №0001492201 від 14.06.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр" (код ЄДРПОУ 34016118; юридична адреса: 64200, м. Харків, вул. Шевченка, б. 315) витрати зі сплати судового збору в сумі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.07.2013 року.
Суддя Заічко О.В.