"11" червня 2013 р. справа № 2а-10499/08/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу 19 окремого мостового загону 26 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року
по справі за адміністративним позовом 19 окремого мостового загону 26 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту до Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 19 окремий мостовий загін 26 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту 16.10.2008 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Дніпропетровської міської ради, в якому просив з урахуванням уточнень визнати протиправними дії щодо невидачі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою на всю землю військового містечка №86 за адресою м.Дніпропетровськ вул.Криворізьке шосе,1, площею 57,6 га, визнати належним користувачем цієї земельної ділянки позивача.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачем 19 окремим мостовим загоном 26 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту подано апеляційну скаргу, в якій позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконкому Дніпропет ровської міської ради депутатів трудящих № 865 від 13.06.1946 року військовій частині №12665 для будівництва військового містечка виділено земельну ділянку площею 35 га.
Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих № 242 від 28.02.1957 року військовій частині №12665 для розміщення військової частини відведено земельну ділянку площею 20 га
Судом першої інстанції встановлено, що в акті інвентаризації земель міністерства оборони України від 14.04.1993 року, в пункті 2 зазначено, що в користування війського містечка №86 знаходиться земельна ділянка площею 55 га, на яку є державний акт на землю, по фактичному землекористуванню земельна ділянка складає площу 57,6 га , яка може бути надана в постійне користування, для чого необхідно встановити межі земельної ділянки в натурі та виготовити план землекористування.
В матеріалах справи відомості щодо передачі у встановленом законом порядку військовій частині № 86 в постійне користувания земельної ділянки, площею 57,6 га відсутні.
На момент виникнення спірних правовідносин приписами ст. 116 ЗК України передбачено, що юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Згідно наданих суду апеляційної інстанції державних актів на право постійного користування земельними ділянками, виданими позивачу управлінням Держкомзему у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області на підставі відповідних рішень Дніпропетровської міської ради , а саме: державного акту серія ЯЯ №043157 від 1.03.2010 року на право користування земельною ділянкою, площею 35,2694 га, державного акту серія ЯЯ №043158 від 1.03.2010 року на право користування земельною ділянкою, площею 3,7969 га, державного акту серія ЯЯ №043159 від 1.03.2010 року на право користування земельною ділянкою, площею 11,0723 га, державного акту серія ЯЯ №043160 від 1.03.2010 року на право користування земельною ділянкою, площею 6,1162 га, загальна площа земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні складає 50,1386 га.
Тим самим позивач не набув права постійного користування земельною ділянкою, площею 2,5380 га (57,6-50,1386 =2,5380 га), яка не виділена позивачу у передбаченому приписами Земельного кодексу України порядку.
Посилання позивача на приписи ч. 1 ст. 119 Земельного кодексу України як на підставу визнання за ним права на надання у постійне користування спірної земельної ділянки вірно не прийняті судом до уваги, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 119 ЗК України правом звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу у власність або надання у користування земельної ділянкою наділені лише фізичні особи - громадяни України, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсів від 04.05.1999року № 43 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, заповнення державних актів на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи.
Пунктом 3.1 та 3.2 зазначеної Інструкції було встановлено, що Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою видаються та реєструються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.
Згідно позовних вимог позивач просить визнати неправомірними дії відповідача стосовно невидачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 57.6 га, при цьому не враховуючи коло повноважень відповідача, відсутність підстав для виготовлення і видачі вказаного державного акту.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.
За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу 19 окремого мостового загону 26 об'єднаного загону Державної спеціалізованої служби транспорту - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова