Справа № 2а/2203/182/2012
Головуючий у 1-й інстанції: Бабій О.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
26 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду у Волочиському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, -
В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду у Волочиському районі Хмельницької області про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці.
Вижницький районний суд Хмельницької області постановою від 20.12.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Зокрема, обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошує, що розмір грошового утримання позивача перерахунку не підлягає, оскільки він встановлений та виплачується у відповідності до чинного законодавства.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є суддею у відставці, якому з 01.11.2009 року призначено довічне грошове утримання у відповідності до ст.43 Закону України «Про статус суддів» у розмірі 5239 грн. 80 коп.
Відповідно до довідки №60 від 17.02.2012 року Територіального управління державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, грошова суддівська винагорода на посаді судді Волочиського районного суду Хмельницької області станом на 01.01.2012 року складає: посадовий оклад судді 8584 грн., доплата за вислугу років, відсоток якої обчислюється згідно із записами трудової книжки та ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
06.03.2012 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду у Волочиському районі Хмельницької області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді, проте листом №5993/03 від 07.05.2012 року відповідач відмовив заявнику у перерахунку.
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, ОСОБА_2 оскаржив його до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що Пенсійним органом не доведено правомірності прийнятого ним рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, а відтак адміністративний позов належить задовольнити.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року.
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Частиною 1 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до статті 129 Закону «Про судоустрій і статус суддів», яка діє з 01.01.2012р., змінено розмір посадових окладів працюючих суддів та інших виплат, з яких складається заробітна плата суддів у бік їх збільшення. Зазначена обставина є підставою для перерахунку раніше обрахованого довічного грошового утримання суддів у відставці, зокрема довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2
Згідно з ч. 4 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Відповідно до ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.
Як зазначив Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011, щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття - однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Як встановлено судом, щомісячне довічне грошове утримання виплачувалось позивачу у відповідності до норм Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891, яким не передбачено перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці.
Між тим, враховуючи пріоритетність законів на підзаконними актами, колегія суддів вважає, що зазначена норма не підлягає застосуванню, оскільки Законом України "Про судоустрій і статус суддів" прямо передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці.
Крім того, зазначений порядок не може бути застосований у спірних правовідносинах як такий, що прийнятий раніше, ніж Закон України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, а статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру довічного грошового утримання позивача як судді у відставці застосуванню підлягають положення ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а не наведена вище постанова правління Пенсійного фонду України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд доходить висновку, що суд першої інстанції вірно визнав протиправними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області щодо відмови у перерахунку позивачу довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_2
На підставі наведеного, враховуючи положення ст.195 КАС України та беручи до уваги надане суду апеляційної інстанції право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду у Волочиському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П.
Сторчак В. Ю.