Справа № 161/10800/13-к
Провадження № 1-кп/161/375/13
18 липня 2013 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Артиша Я.Д.,
при секретарі судового засідання Марчак Е.Є.,
за участю прокурора Шульгіна С.О.,
представника потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працює, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_3, обвинувачується в тому, що 6 квітня 2011 року, перебуваючи в приміщенні Центру обслуговування клієнтів № 134 ПАТ "Акцент Банк", що в м. Луцьку по пр. Грушевського, 3/37, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману і зловживання довірою, використовуючи схожі риси власної зовнішності з рисами зовнішності знайомого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, а також втрачений останнім 2 січня 2011 року паспорт громадянина України НОМЕР_1, видаючи себе за ОСОБА_4, надав вказаний документ спеціалісту по операційно-касовій роботі ЦОК №134 ПАТ "Акцент Банк" ОСОБА_5 з проханням оформити йому кредит.
В подальшому, ОСОБА_3, з метою введення ОСОБА_5 в оману щодо своєї особи для відведення від себе юридичної відповідальності за неповернення кредиту, видаючи себе за іншу особу, повідомив працівнику зазначеної банківської установи інформацію про анкетні дані, місце працевлаштування, розмір отримуваних доходів ОСОБА_4, чим викликав у ОСОБА_5 впевненість в тому, що він дійсно являється ОСОБА_4
В результаті цього, ОСОБА_5, під впливом обману, помиляючись у дійсній особі позичальника, сприймаючи ОСОБА_3 за ОСОБА_4, оформила на ім'я останнього картковий кредит згідно договору № SAMAB00000000227935 від 6 квітня 2011 року та передала ОСОБА_3 кредитну картку НОМЕР_2 з грошовим лімітом 8000 грн., яку останній активізував ввівши на терміналі власний ПІН-коду.
В подальшому, ОСОБА_3, з використанням отриманої кредитної картки, в період з 6 по 18 квітня 2011 року, розраховувався за придбані товари і послуги у мережі торгівельних закладів м. Луцька, а також обготівкував наявні на картковому рахунку грошові кошти, в результаті чого заволодів коштами ПАТ "Акцент Банк", чим завдав їм майнову шкоду на суму 7982 грн. 15 коп.
Органом досудового розслідування дані умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані, як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, що виразився в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році" та закриття кримінального провадження щодо останнього.
Заслухавши прокурора, який не заперечував щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році", представника потерпілого-цивільного позивача, який покладався на розсуд суду, обвинуваченого, який підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити, вивчивши обвинувальний акт і матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно до вимог п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році" від 8 липня 2011 року, який набрав чинності 28 липня 2011 року, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності особи, не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від віку.
Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про амністію в 2011 році", його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.
При вирішенні питання щодо можливості застосування амністії до обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує наступне.
1 січня 2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону "Про застосування амністії в Україні" та інших законодавчих актів України" від 2 червня 2011 року, відповідно до якого Закон України "Про застосування амністії в Україні" викладено у новій редакції, відповідно до якої, амністією визнається повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, КК України та цього Закону.
Положення ч. 1 ст. 5 КК України є формою реалізації ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Порівняльний аналіз положень Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року та Закону України "Про застосування амністії в Україні" (у редакції Закону від 2 червня 2011 року) дає підстави для висновку, що положення Закону України "Про амністію у 2011 році" є більш сприятливими для осіб, котрі притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом включно.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 5 КК України, суд приходить до висновку, що при вирішенні питань про застосування амністії за діяння, які були вчиненні до набрання чинності Законом "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року виключно необхідно застосовувати положення цього Закону, якщо це поліпшує становище особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 КК України (в редакції до внесення змін згідно із Законом від 2 червня 2011 року) особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі Закону України про амністію чи акта помилування.
Як передбачено вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
В свою чергу, вимогами ч. 1 ст. 286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою, на яку поширюється дія п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році", оскільки має дитину, якій не виповнилося 18 років, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якої не позбавлений батьківських прав (а.п.27), а злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_3 вчинений ним до набрання чинності цим законом і не є тяжким або особливо тяжкими злочином, а також те, що Закон України "Про амністію в 2011 році" поліпшує становище обвинуваченого, зокрема, передбачає звільнення особи не лише від призначеного покарання, а й від кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне клопотання захисника ОСОБА_2 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році" задовольнити.
Крім того, суд не знаходить обставини, передбачених ст. 7 Закону України "Про амністію в 2011 році", які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченого ОСОБА_3
На підставі п. "в" ст. 1, ст. ст. 7, 12 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року, ст. 44 КК України (в редакції до внесення змін згідно із Законом від 2 червня 2011 року), керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. ч. 1, 4 ст. 286, ч. ч. 3, 5 ст. 288, п. 2 ч. 3 ст. 350, ст. ст. 372, 376, 392-395 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_2 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році" та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році".
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013020010002189 від 15 квітня 2013 року відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України закрити.
Цивільний позов ПАТ "Акцент-Банк" до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.
Речові докази: копії документів кредитної справи за договором №SAMAB00000000227935 від 6 квітня 2011 року залишити при матеріалах кримінального провадження № 12013020010002189 від 15 квітня 2013 року відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду Я.Д. Артиш