Копія
Іменем України
Справа № 801/4648/13-а
10.07.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Воробйової С.О. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Антонова М.О.
за участю сторін:
представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 10.07.13
представник відповідача, Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим- Нестерук Дмитро Анатолійович, довіреність № 3309 від 14.11.12
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 23.05.13 у справі № 801/4648/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,95034)
до Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим (вул. Треньова, 3 А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)
про скасування наказу та спонукання до виконання певних дій,
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.13 адміністративний позов ОСОБА_2 - залишено без розгляду.
На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги наполягав, просив рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що 25 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим, в якому просить скасувати наказ № 5 від 29.10.2012 року та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в АР Крим прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Також позивач просить поновити йому строк на звернення до суду, поважність пропуску якого мотивує тим, що 23.01.2013 року він вже звертався до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної міграційної служби України про скасування її рішення № 161-12 від 28.12.2012 року, яким було відхилено його скаргу на рішення ГУ Державної міграційної служби України в АР Крим від 29.10.2012 року; зобов'язання Державну міграційну службу України прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Постановою суду від 11.03.2013 року в задоволенні його позову було відмовлено та зазначено, що ним було невірно обрано спосіб захисту прав та не оскаржено в п'ятиденний термін рішення ГУ ДМСУ в АР Крим від 29.10.2012 року.
Суд першої інстанції залишаючи без розгляду позовні вимоги виходив з того, що позивачем пропустив строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав та поважних доказів причин пропуску не надав.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом"означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Відповідно до ст. 100 КАС України , адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Згідно ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту", рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 16 березня 2012 року "Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні", зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 20 червня 2011 року, судам необхідно врахувати, що строк у п'ять робочих днів для оскарження рішення органу міграційної служби в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлений ч. 1 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", застосовується як для подання скарги до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, так і до строків звернення до суду з позовної заявою.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що повідомлення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту позивач отримав 29.10.2012 року.
Позивач скористався своїм правом на оскарження зазначеної відмови до Державної міграційної служби України.
Рішенням Державної міграційної служби України № 161-12 від 28.12.2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 було відмовлено (арк.с. 39).
Згідно з ч. 9 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використала права на його оскарження до суду протягом п'яти робочих днів, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про відхилення Державною міграційною службою України його скарги позивач отримав 16.01.2013 року (арк.с. 38).
Разом з тим з адміністративним позовом про оскарження наказу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим від 29.10.2012 року позивач звернувся до суду, направивши поштою позовну заяву, лише 23.04.2013 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неповажність доводів позивача на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення , а також вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач мав право оскаржити наказ ГУ Державної міграційної служби України в АР Крим від 29.10.2012 року протягом п'яти робочих днів з дня отримання 16.01.2013 року повідомлення Державної міграційної служби України про відхилення його скарги, тобто до 24.01.2013 року.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 23.05.13 у справі № 801/4648/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим про скасування наказу та спонукання до виконання певних дій - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис С.О. Воробйова
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова