"31" січня 2013 р. справа № 2а-9146/09/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю
за участю: секретаря судового засідання: Чепурко А.В.
представників сторін:
позивача : - Гайдар В.П., дов. від 15.11.12 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 р. у справі № 2-а-9146/09/0470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправними дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста-Пласт" (далі - ТОВ "Веста-Пласт", Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (далі - ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська) № 0004282200/0 від 26.01.2009 р. та № 0004292200/0 від 26.01.2009 р.
Позов обґрунтовано тим, що у січні 2009 року ДПІ у Жовтневому районі проведена перевірка ТОВ «Веста-Пласт» за період з 1.10.2007 р. по 30.09.2008 р., за наслідками якої встановлені порушення та рішеннями застосовано штрафні санкції. При цьому у 2008 році вже проводилась перевірка, за результатами якої 17 листопада 2008 р. складено акт №5665/220/32495200 та виносились рішення про застосування штрафних санкцій, тому не може бути застосовано санкції за одне й те саме порушення двічі. Тим більш, що санкції в зв'язку з закінченням 1 року з моменту вчинення правопорушення не можуть бути застосовані відповідно до ст.250 Господарського Кодексу України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 р. у справі № 2-а-9146/09/0470 (суддя Єфанова О. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано порушенням податковим органом строку застосування адміністративно-господарських санкцій, встановленого ст.ст.238, 250 ГК України.
Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 р. у справі № 2-а-9146/09/0470, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував висновків про наявність порушення позивачем вимог законодавства.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторони не перешкоджає розгляду скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:
Актом невиїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Веста-Пласт» за період з 01.10.2007р. по 30.09.2008 р., складеного ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська за №161/231/32495200 від 21.01.2009 р. (а. с.7-31) встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.93 р., ст.1 Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться її межами» № 319/94 від 18.06.97 р., п.5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» № 419 від 28.02.2000 р.
На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.01.2009 р.:
- № 0004282200/0, яким Товариству відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахована штрафна санкція за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті у сумі 311 717,39 грн. (а. с.40);
- № 0004292200/0, яким Товариству відповідно до п.2 ст.16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.93 р., п.п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 р. нарахована штрафна санкція у сумі 340 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей (а. с.41).
Тобто за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Товариству нарахована пеня на підставі ст.4 вказаного Закону у розмірі 0,3 % від суми 160 254 євро, а за відображення Товариством суми в розмірі 160254 євро в п.2.1 Розділу V Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2008 р., відповідно до п.2.7 вищевказаного Положення про валютний контроль до ТОВ «Веста-Пласт» застосовано штрафну санкцію в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі - Закон № 185), в редакції яка діяла на час спірних правовідносин, щодо першого платежу за зовнішньоекономічним контрактом імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Статтею 4 Закону № 185 визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. У разі перевищення зазначених термінів, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення НБУ може надавати індивідуальні ліцензії.
З 01 січня 2008 року згідно із Законом України від 31.05.2007 р. «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»збільшений строк зарахування виручки в іноземній валюті (відстрочення імпортних поставок) до 180 днів та передбачено придбання висновків центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у разі перевищення строків розрахунків, замість попередньо необхідного придбання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Так, вищезазначеною плановою перевіркою встановлено, що ТОВ «Веста-Пласт» здійснило попередню оплату за імпортним контрактом № 40ВПЛ-07 від 17.07.2007р., укладеним з фірмою «ALDO» (Італія) на придбання та пусконалагоджувальні роботи обладнання для виготовлення свинцевих втулок з використанням процесу холодної об'ємної штамповки, платіжним дорученням від 21.09.2007 р. № 22 на суму 160 254 євро та платіжним дорученням від 02.07.2008 р. № 11 на суму 320 598 євро.
Граничні терміни надходження товару за попередньою оплатою на суму 160254
євро - 20.12.2007 р., за попередньою оплатою на суму 320598 євро - 29.12.2008 р.
Тобто, за приписами ст.2 Закону № 185, в редакції, що діяла до 01.01.2008 р., 90-денний термін розрахунків за імпортним контрактом в сумі 160 254 євро закінчився 20 грудня 2007 р., отже, закінчення строку розрахунків припало на період до набрання чинності нової редакції Закону, якою збільшений строк розрахунків до 180 днів.
Міністерством економіки України за зверненнями Товариства продовжено позивачу строки розрахунків за імпортною операцією на суму 160 254 євро з 20.03.2008 р. по 21.04.2008 р. висновком № 86 від 05.03.2008 р. та з 07.05.2008 р. по 21.07.2008 р. висновком № 172 від 16.05.2008 р. (а. с.69-72).
З викладеного вбачається два періоди, в яких перевищення строків розрахунків на імпортним контрактом не підтверджені висновками Мінекономіки України, а саме: з 21.12.2007 р. по 19.03.2008 р. та з 22.04.2008 р. по 06.05.2008 р., за які нараховується пеня на підставі ст.4 вказаного Закону у розмірі 0,3 %.
Скаржник посилається на наявність порушення позивачем ст.2 Закону № 185, наявність якого фактично не спростовується останнім.
Колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що позивачем фактично порушено законодавчо встановлені 90 денний строк, оскільки імпортний товар мав бути поставлений за першим платежем в строк до 20.12.2007 р.
Позивач, в свою чергу, вважає, що до Товариства двічі застосовані штрафні санкції за один і той же період, оскільки пеня вже нараховувалась Товариству на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська № 5665/220/32495200 від 17.11.2008 р.
Дійсно відповідачем проводилась невиїзна позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства України ТОВ «Веста-Пласт» згідно з повідомленнями ВАТ Державний експортно-імпортний банк України за грудень 2007 року та квітень 2008 року, за результатами якої 17 листопада 2008 р. складено акт №5665/220/32495200 (а. с.32-39), в якому також зафіксовано, що за імпортним контрактом № 40ВПЛ-07 від 17.07.2007 р., укладеним з фірмою «ALDO» (Італія), обладнання на суму 160254 євро надійшло з порушенням термінів розрахунків, передбачених ст.2 Закону № 185.
На підставі акту № 5665/220/32495200 від 17.11.2008 р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято рішення № 0004062200/0 від 01.12.2008 р. про застосування до ТОВ «Веста-Пласт» штрафної (фінансової) санкції в розмірі 57 896,89 грн., яким Товариству нарахована пеня за період з 22.04.2008 р. по 06.05.2008 р.
Водночас, як вбачається з акту матеріалів справи, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.01.2009 р. № 0004282200/0 до товариства нарахована штрафна санкція за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті у сумі 311 717,39 грн. за період з 21.12.2007 р. по 19.03.2008 р.
За твердженням відповідача (не спростованим позивачем), така ситуація виникла в результаті того, що на підставі акта перевірки від 17.11.2008р. № 5665/220/32495200 дійсно зафіксовані два періоди виявленого порушення ст.2 Закону № 185, але пеня нарахована за один період (з 21.04.2008 р. по 06.05.2008 р.) у зв'язку з тим, що Товариство надіслало до податкового органу заперечення від 26.11.2008 р. на акт від 17.11.2008 р., в яких міститься прохання позивача про відстрочення винесення рішення, оскільки ТОВ «Веста-Пласт» направило запити до відповідних органів (НБУ, ДПА та Мінекономіки) про надання необхідних роз'яснень щодо термінів розрахунків за імпортним контрактом. Вказана сума також була оскаржена позивачем в судовому порядку, однак, судові рішення винесені на користь податкового органу.
З наведеного вбачається, що за порушення ст.2 Закону № 185 до Товариства застосовані штрафні санкції за різні періоди.
Таким чином, до Товариства правомірно застосовано штрафна санкція за порушення порядку розрахунків в іноземній валюті у сумі 311 717,39 грн. за період з 21.12.2007 р. по 19.03.2008 р.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушення позивачем п.п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 р. (далі - Пложення), за яке Товариству нарахована штрафна санкцію у сумі 340 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей.
Так, приписами п.п.2.7 Положення за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна встановлена відповідальність: за порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.
Перевіркою встановлено і не заперечується позивачем, що сума 160254,0 євро, яку Товариство в Декларації, заповненої станом на 01.01.2008 р. відобразило в рядку 2.1 розділу V Декларації ("Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених і непогашених векселів по імпортних контрактах") мала бути відображена у рядку 13 розділу II Декларації ("Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів").
Отже і за рішенням № 0004292200/0 від 26.01.2009 р. до Товариства правомірно застосована штрафна санкція у сумі 340 грн. за порушення порядку декларування валютних цінностей.
Проте, зі змісту ч.3 ст.19 ГК України вбачається, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:
збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності; фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни; тощо.
Відповідно до ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Штраф за порушення п.2 Закону № 185 та п.2 ст.16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.93 р., п.п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 р., підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю правовою природою.
Згідно ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції загалом і штраф, встановлений Указом Президента, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст.41 Конституції України можливе лише за рішенням суду.
З врахуванням цього, рішення про стягнення сум адміністративних санкцій повинно бути в межах строків, встановлених ст.250 ГК України.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем допущене триваюче порушення з 21 грудня 2007 р., акт перевірки, яким первинно виявлене порушення складений 17 листопада 2008 р., проте санкції за порушення ст.2 Закону № 185 в періоди з 21.12.2007 р. по 19.03.2008 р. не були застосовані в межах одного року, тобто до 21 грудня 2008 р.
Повторно зазначене порушення викладено в акті від 21 січня 2009 р., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 26.01.2009 р., тобто після спливу річного строку.
За порушення порядку декларування валютних цінностей річний строк спливає 01.01.2009 р., тому, з огляду на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 26.01.2009 р., річний строк, передбачений ст.250 ГК України, у даному випадку також закінчився.
Таким чином, штрафні санкції застосовані поза межами строку, встановленого ст.250 ГК України, тому спірні рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 26.01.2009 р. № 0004282200/0 та № 0004292200/0 правомірно визнані протиправними та скасовані судом першої інстанції.
Скаржник жодних заперечень щодо пропущеного строку, передбаченого ст.250 ГК України, в апеляційній скарзі не наводить.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наведеного вбачається, що за порушення вимог валютного законодавства до Товариства застосовані штрафні санкції поза межами строку, тому судом першої інстанції цілком обґрунтовано
Отже, доводи апеляційного скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст..206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 р. у справі № 2-а-9146/09/0470 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 р. у справі № 2-а-9146/09/0470 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко