Справа: № 823/1086/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
10 липня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,
при секретарі: Погорілій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року по справі за його позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ФОП ОСОБА_1. звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішення, ФОП ОСОБА_1., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з чим апеляційна повністю погоджується, виходячи з слідуючого.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011. За наслідками перевірки складено акт від 26.10.12 № 210/17-307/270071.
Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, а саме: в червні 2011 року обсяг операцій підприємця з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, перевищив 300 000 грн., проте реєстраційна заява платника ПДВ за формою № 1-ПДВ ним до ДПІ у м. Черкаси не подана. В результаті недоплата ПДВ до бюджету за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року визначена контролюючим органом в сумі 66 602 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року № 0003421730 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 83252,50 грн., в тому числі 66 602 грн. основного платежу та 16 650,50 грн. штрафних санкцій.
Штрафні санкції накладено згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України.
Рішенням ДПС у Черкаській області від 07.02.2013 року № 2606/10-210 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 08.11.2012 року № 0003421730 в частині сплати 28 605 грн. податку на додану вартість та 7 151, 25 грн. штрафної санкції В результаті прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2013 року № 0000221730 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 47 496 грн. 25 коп.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
З матеріалів справи слідує, що в І кварталі 2011 року позивач являвся платником єдиного податку. Згідно акту перевірки, обсяг виручки від реалізації продукції за вказаний період склав 134 416 грн.
З 1 квітня 2011 року підприємець за самостійним рішенням здійснює діяльність на загальній системі оподаткування.
За п. 183.4 ст. 183 ПК України (в редакцій, що була чинною на момент переходу підприємця на загальну систему оподаткування) особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 цього Кодексу, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку.
Отже, на момент переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування ФОП ОСОБА_1. не відповідав вимогам п. 181.1 ст. 181 ПК України.
Згідно п. 183.1, п. 183.2 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 цього Кодексу.
Виходячи з положень п. 18 підрозділу 2 розділу XX ПК України особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог п. 181.1 ст. 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування»
Таким чином, обчислення обсягу оподатковуваних операцій підприємця для цілей застосування п. 181.1 ст. 181 ПК України фактично повинно починатись з 1 квітня 2011 року.
За даними акта перевірки відповідного обсягу оподатковуваних операцій досягнуто в вересні 2011 року, відповідно, обов'язок з реєстрації платником ПДВ та обов'язок щодо нарахування і сплати податкових зобов'язань з ПДВ виникають у скаржника з жовтня 2011 року, а не з липня 2011 року, як зазначено в акті перевірки, що правомірно зауважено судом першої інстанції.
Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПК України).
В свою чергу, матеріали справи не містять підтвердження подачі заяви про реєстрацію як платника податку підприємцем ОСОБА_1. до ДПІ у м. Черкаси в 2011 році не подана.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції щодо не обґрунтування доводів апелянта про подання ним 4 липня 2011 року реєстраційної заяви платника ПДВ та додатків до неї, оскільки відсутні належні докази прийняття зазначеної заяви та відповідно реєстрації його як платника ПДВ. Складені позивачем акти про відмову в прийнятті реєстраційної заяви платника ПДВ правомірно не прийняті до уваги Окружним адміністративним судом м. Києва, оскільки вони не підписані відповідною посадовою особою податкового органу та не відображають реального характеру проведеної позивачем дії.
Посилання апелянта на відмову працівників податкової інспекції прийняти заяву чи то підписати акт про відмову у її прийнятті розцінюються колегією суддів критично, оскільки в такому разі позивач міг направити зазначені документи поштою з описом вкладення та зворотним поштовим повідомленням про їх вручення.
За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийнятого рішення. Оскільки обсяг оподатковуваних операцій ФОП ОСОБА_1. в періоді з жовтня по грудень 2011 року становить 189 987 грн., отже, недоплата податкового зобов'язання з ПДВ до бюджету за 2011 рік фактично склала 37 997 грн..
За таких обставин Окружним адміністративним судом м. Києва зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Ісаєнко Ю.А.