15.07.13р. Справа № 904/3755/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Статус+", м.Дніпропетровськ
про стягнення 13 081,70 грн. боргу за договором субпідряду
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивач - Алеко О.М., представник за довіреністю
Відповідач - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить стягнути 13 081,70 грн. попередньої оплати за договором субпідряду.
Позивач посилається на те, що сплатив Відповідачеві попередню оплату в розмірі 35 000,00 грн., а Відповідач за договором субпідряду виконав роботи на 22 498,18 грн., тому 12 501,82 грн. підлягає поверненню. Вказана сума Відповідачем не повернута. На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані збитки від інфляції - 25,00 грн. та 3 % річних - 554,88 грн.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд
31.05.2011р. сторонами укладено договір № 310501 (далі Договір), відповідно до п.2.1 якого, Відповідач (субпідрядник) зобов'язався виконати роботи з установки дорожніх знаків, розмітки території та монтажу бар'єрного огородження на об'єкті АЗС, розташованої за адресою: смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область (дорога М-04 "Знам'янка-Луганськ-Ізварине" км 222+746), а також одержати довідку про виконання технічних умов, підписану в службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області (п.2.6 Договору).
Даний договір набирає законної сила з дати його підписання та діє до 31.12.2011р., а в частині виконання гарантійних умов протягом строку, вказаного у п. 11.1 даного договору, або у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від обов'язків за його порушення, яке мало місце протягом його дії (п. 4.5 Договору).
За даними Позивача, за виставленим Відповідачем рахунком № 22 від 26.05.2011р., ним внесено передоплату в розмірі 35 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 5 833.33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 169 від 07.06.2011р. Роботи Відповідачем виконані частково на суму 22 498,18 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт за жовтень 2011 року, у зв'язку з чим, станом на 19.04.2013р., у Відповідача існує борг на користь Позивача - 12 501,82 грн. надмірно сплаченої суми передоплати.
Вказана сума Відповідачем не повернута. На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані збитки від інфляції - 25 грн. та 3 % річних - 554,88 грн., які також Відповідачем не сплачені, що стало причиною звернення Позивача з позовом і є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.
Позивачем до матеріалів справи додано платіжне доручення від 07.06.2011р. № 169 на суму 35 000,00 грн. з призначенням платежу "Попередня оплата за роботи відповідно до рахунку № 22 від 26.05.2011 року, у т.ч. ПДВ 20% - 5 833,33 грн.", тобто у цьому платіжному дорученні відсутні посилання на спірний договір, спірний же договір сторонами укладений лише 31.05.2011 року. До матеріалів справи Позивачем не надано самого рахунку Відповідача за яким відбулась оплата. Інших доказів оплати за спірним договором Позивач не надав.
З урахуванням того, що Позивачем не доведено обставин виконання п. 5.1.1 Договору, а твердження про здійснення попередньої оплати спростовується матеріалами справи, суд не приймає позицію Позивача, у зв'язку з чим вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Господарські витрати покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане__________