Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП
03 червня 2013 року м. Донецьк
Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Гєрцик Р.В., в присутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м.Донецька від 19 квітня 2013 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вірменії, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів на строк два роки,-
Як визнав суд, 03 березня 2013 року, о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на ділянці дороги вулиць Поетичній та Садоводчої з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі на зазначену постанову місцевого суду ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження у зв'язку з тим, що він невчасно та не з його вини отримав копію рішення суду першої інстанції, та фактично за змістом змінити постанову суду першої інстанції та накласти на нього адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні виду адміністративного стягнення не були взяті до уваги обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме дані про його особу, через що йому було призначено надто суворий вид стягнення.
Заслухавши ОСОБА_1 на підтримання скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю що вона підлягає задоволенню, а постанову суду слід змінити за таких підстав.
Відповідно до ст.294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови суду першої інстанції протягом трьох днів вручається під розписку або надсилається особі, у відношенні якої її постановлено, про що робиться відповідна відмітка у матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана з пропуском строку в один день. Однак, в матеріалах справи містяться дані, про те, що він отримав копію постанови суду першої інстанції лише 29 квітня 2013 року. Інших відомостей про отримання, чи відправку рішення суду першої інстанції правопорушнику у матеріалах справи не має. Тому, вважаю за доцільне поновити строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1.
З матеріалів справи вбачається, що суддя міського суду прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, який він обґрунтував наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, що по суті не оспорюється апелянтом.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, то доводи останнього в скарзі заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Проте, всупереч загальним засадам накладення стягнень за адміністративні правопорушення, визначеним ст.ст.33-36 КУпАП, судом не з'ясовані дані про особу правопорушника, форму вини, його стан, характеризуючі дані та інші обставини, що впливають на вид та розмір адміністративного стягнення, і при альтернативній санкції закону, за порушення якого ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, суддя наклав на нього найбільш суворе стягненню, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
До того ж, згідно з ч.2 ст.30 КУпАП, такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, яке надане даному громадянинові (у даному випадку право керування транспортним засобом), застосовується до осіб, які вчинили грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, визнав свою провину, а автомобіль є єдиним джерелом його заробітку, вважаю за доцільне змінити накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на адміністративне стягнення у вигляді 50 годин громадських робіт.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м.Донецька області від 19 квітня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на два роки - змінити.
Змінити ОСОБА_1 призначений вид адміністративного стягнення з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки на 50 годин громадських робіт.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати
у кримінальних справах
Апеляційного суду
Донецької області Гєрцик Р.В.