ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
25 червня 2013 року 10:30 № 826/6206/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора міста Києва
до Заступника Голови Київської міської ради - Секретаря Гереги Галини Федорівни
про визнання протиправним та скасування розпорядження
Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом до відповідача у якому просить Визнати протиправними з моменту прийняття та скасувати розпорядження заступника Київського міського голови - секретаря Київської міської ради № 24 «Про звільнення директора ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» ОСОБА_1» від 18.02.13 та розпорядження № 26 «Про ОСОБА_2» від 19.02.13.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Прокуратурою міста Києва проведено перевірку за зверненням ОСОБА_1 щодо порушення його трудових прав та з інших питань, у ході якої, на думку прокуратури, виявлені порушення вимог чинного законодавства. Позивач дійшов висновку, що оскаржувані рішення Київської міської ради прийнято з порушенням ст. 19 Конституції України та діючого законодавства, оскільки прийняті всупереч вимогам ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04.02.2013 року, якою вжито заходів щодо забезпечення позову ОСОБА_1
Представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані розпорядження є законними, виданими відповідно до норм чинного законодавства та такими, що не суперечить вимогам законодавства, просив у задоволенні позову відмовити.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Прокуратурою міста Києва проведено перевірку за зверненням ОСОБА_1 щодо порушення його трудових прав та з інших питань.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» - прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Статтею 19 вищезгаданого Закону визначено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканість особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
При цьому, відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про прокуратуру» - перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 ч. 1 статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі-підприємцю.
Пунктом 1.4 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійснені нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України «Про затвердження Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійснені нагляду за додержанням і застосуванням законів» № 111 від 12 листопада 2012 року, встановлено, що предметом перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність нормативно-правових актів, рішень, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, якщо законом не передбачено іншого порядку захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних відносин, бюджетного, земельного, митного законодавства та зовнішньоекономічної діяльності, конституційних засад підприємницької діяльності, охорони навколишнього природного середовища, міжнаціональних відносин; додержання законів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 2.1 Положення - перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться на підставі письмових звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, що свідчать про можливі порушення законності, а також за власною ініціативою прокурора.
Для здійснення перевірки приймається постанова, в якій зазначаються підстави, що свідчать про можливі порушення законності, з обґрунтуванням необхідності вчинення дій, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 статті 20 Закону України «Про прокуратуру».
Пунктом 4.2. Положення встановлено, що постанову про проведення перевірки приймає Генеральний прокурор України, його перший заступник або заступник, який за розподілом обов'язків відповідає за вказаний напрям роботи; прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, перші керівники спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, які за розподілом обов'язків відповідають за вказаний напрям роботи; прокурори міст, районів, міжрайонні, керівники спеціалізованих прокуратур районного рівня, їх перші заступники і заступники, які за розподілом обов'язків відповідають за вказаний напрям роботи.
Доказів вручення відповідачу постанови про проведення перевірки, копії звернення ОСОБА_1 до прокуратури щодо порушення його трудових прав позивачем суду не надано.
Таким чином суд дійшов висновку, що заступником прокурора м. Києва при винесенні подання не дотримано порядку проведення перевірки за зверненням фізичної особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», тимчасово виконуючого обов'язки Київського міського голови Гереги Г.Ф., виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ), третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним трудового контракту від 16.02.2012 року та про визнання трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, скасування розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки Київського міського голови Гереги Г.Ф. від 18.02.2013 року № 24 та від 19.02.2013 року № 26, скасування Наказу по РС СКП «Київський крематорій» № 1-К від 26.02.2013 року, а також визнання ОСОБА_1 незаконно звільненим, поновлення його на роботі з оплатою вимушеного прогулу.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року № 752/1960/13-ц задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову. Заборонено на час розгляду справи, тимчасово виконуючому обов'язки Київського міського голови, заступнику Київського міського голови, секретарю Київської міської ради Герезі Г.Ф. та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) в особі будь-яких службових осіб приймати розпорядження та будь-які інші рішення щодо розірвання з директором Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» ОСОБА_1 трудового договору (контракту) у зв'язку із закінченням строку його дії; вчиняти будь-які дії щодо виконання розпорядження та будь-які інші рішення щодо розірвання з директором Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» ОСОБА_1 трудового договору (контракту) у зв'язку із закінченням строку його дії; вчиняти будь-які дії щодо звільнення директора ритуальної служби Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору (контракту).
Під час судового розгляду встановлено, що виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 04.02.2013 року про забезпечення позову по справі № 752/1960/13-ц органами державної виконавчої служби не здійснювалося. Заступник прокурора м. Києва не був учасником процесу у даній справі, тому нагляд за законністю даного виконавчого провадження не здійснював.
Відповідно до п.п. 9-12 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2013 року за результатами розгляду заяви Київської міської державної адміністрації заходи забезпечення позову, визначені ухвалою від 04.02.2013 року скасовані.
18.02.2013 року Заступник міського голови - секретар Київської міської ради Герега Г.Ф. видала розпорядження № 24 «Про звільнення директора ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» ОСОБА_1».
22.02.2013 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2013 року.
01.03.2013 року Прокуратурою міста Києва на адресу відповідача направлено подання про усунення порушень вимог чинного законодавства у якому позивач вимагав вжити заходи щодо усунення порушень вимог чинного законодавства шляхом скасування розпоряджень № 24 від 18.02.2013 року та № 26 від 19.02.2013 року.
Листом від 03.04.2013 року № 058/10-2585 Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відхилено подання Прокуратури міста Києва.
Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судом встановлено, що Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 25 квітня 2013 року по справі № 752/1960/13-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У судовому рішенні, зокрема, вказано: «відповідно до ч. 11 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Таким чином, лише з 22.02.2013 року виконання Ухвали про скасування заходів забезпечення позову має бути зупиненим.
Розпорядження № 24 від 18.02.2013 року та Розпорядження № 26 від 19.02.2013 року станом на дату подання апеляційної скарги вже були прийняті.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що Розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки Київського міського голови Гереги Г.Ф. від 18.02.2013 року № 24 та від 19.02.2013 року № 26 прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідно дії, спрямовані на їх виконання, також відповідають закону, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, а позивача звільнено з посади з дотриманням вимог діючого законодавства».
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2013 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року про скасування заходів забезпечення позову залишено без змін.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного розпорядження спростував належними та допустимими доказами
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові Заступника прокурора міста Києва відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій