Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Канигіної Г.В., Мороза М.А.,
прокурора
Колесниченка О.В.,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 5 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням в.о. прокурора Волинської області на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Луцька Волинської області,
мешканця с. Рованці Луцького району Волинської області, раніше неодноразово судимого, останній раз 7 грудня 2006 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст. 304 КК України на 1 рік позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на 4 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 6 місяців.
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст. 304 КК України на 1 рік позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 5 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь держави судові витрати у сумі 70 гривень 62 копійки за проведення дактилоскопічної експертизи.
Вирішено питання про речові докази.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_1., судові рішення щодо якого у касаційному поданні не оскаржуються.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2008 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1. змінено, за ч. 3 ст. 185 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, на підстав ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців, із резолютивної частини виключено повторне засудження ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 185, ст. 304 КК України і за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України. У решті вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
ОСОБА_1визнано винуватим та засуджено за те, що він у середині вересня 2006 року приблизно о 21 годині, знаходячись по вул. Луговій в с. Рованці Луцького району Волинської області, повторно за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проникли в будинок ОСОБА_4 звідки таємно викрали 150 метрів трьохжильного та 50 метрів двожильного електропроводу, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 825 гривень.
У кінці листопада 2006 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1 знаходячись по вул. Луговій в с. Рованці Луцького району Волинської області, повторно за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проникли в будинокОСОБА_4 звідки таємно викрали шість рулонів скловати, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 990 гривень.
У середині грудня 2006 року ОСОБА_1. за аналогічних обставин спільно з ОСОБА_3 повторно таємно викрали майно ОСОБА_4. на суму 990 гривень.
У середині січня 2007 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1 знаходячись по вул. Шевченка в с. Рованці Луцького району Волинської області, повторно за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3 шляхом вільного доступу проникли в будинок ОСОБА_3 звідки таємно викрали 400 метрів трьохжильного електропроводу, чим заподіяли потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 2000 гривень.
Крім того, ОСОБА_1. достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 12 січня 1992 року народження є неповнолітнім і йому не виповнилося 18 років, шляхом погрози, яка полягала у залякуванні заподіянням йому шкоди, втягнув останнього у злочину діяльність, а саме у вчинення зазначених вище крадіжок у середині вересня 2006 року, у кінці листопада 2006 року, середині грудня 2006 року та в середині січня 2007 року.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування оскаржуваних вироку місцевого суду та ухвали апеляційної інстанції в частині щодо ОСОБА_1. у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, та просить справу направити на новий судовий розгляд. Указує на те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1 неправильно застосував ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки крадіжка майна потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4. були вчинені відповідно в кінці вересня та в кінці листопада 2006 року, тобто до постановлення вироку від 7 грудня 2007 року, а тому застосування принципів поглинення, частково чи повно складання призначених покарань не допускається, а тому кожний вирок виконується самостійно.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково, вважав, що необхідно змінити ухвалу апеляційної інстанції, шляхом виключення рішення суду про призначення покарання ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його засуджено та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185, ст. 304 КК України, підтверджуються дослідженими та належним чином оціненими судом доказами і у касаційному поданні не оскаржуються.
Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляціями прокурора та засудженого ОСОБА_1., правильно виключив з вироку рішення про кваліфікацію дій засудженого двічі за ч. 3 ст. 185, ст. 304 КК України і двічі призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України. Зазначене рішення ґрунтується на вимогах ст. 33 КК України.
Однак, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом неправильно застосовано ч. 4 ст. 70 КК України, відповідно до вимог якої коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається.
Таким чином у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону вирок місцевого суду та ухвала апеляційної інстанції підлягають зміні, шляхом виключення рішення про призначення ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Оскільки ОСОБА_1визнано винуватим у вчиненні злочинів і після постановлення вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 грудня 2006 року, рішення про призначення остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України є законним і обґрунтованим.
Інших порушень норм кримінально-процесуального закону, що тягли б за собою зміну чи скасування зазначених вище судових рішень, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційне подання в.о. прокурора Волинської області задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1змінити: виключити рішення про призначення покарання ОСОБА_1. на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 185, ст. 304 КК України і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до міри покарання призначеної судом апеляційної інстанції.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1. призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців.
Судді:
В.Ф. Пивовар Г.В. Канигіна М.А. Мороз