Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Канигіної Г.В., Шевченко Т.В.,
прокурора
Кравченко Є.С.,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 12 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1. на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 6 травня 2008 року щодо ОСОБА_2
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Дубно Рівненської області,
мешканця с. Малі Сади Дубнівського району Рівненської області, такого, що судимості не має,
- за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2. призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь потерпілого ОСОБА_1. 2000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 6 травня 2008 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
ОСОБА_2. визнано винуватим та засуджено за те, що він 22 травня 2007 року приблизно о 12 годині, знаходячись на вул. Віденській в м. Рівному, погрожуючи застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилося у тому, що він приставив ОСОБА_3. до спини з лівого боку кухонний ніж, дістав з кобури останнього технічний револьвер “МЕ-38» та примусив потерпілого їхати в с. Колоденка Рівненського району Рівненської області, де на вул. Свободи незаконно заволодів мотоциклом марки “Сузукі», який зареєстрований на дружину потерпілого, вартістю 20 000 гривень.
У той же час ОСОБА_2 погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи з корисливих мотивів, відкрито викрав у ОСОБА_1. мобільний телефон марки Нокіа-1101» вартістю 231 гривня 94 копійки та шолом від мотоцикла, чим заподіяв матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 331 гривні 94 копійки.
У касаційній скарзі потерпілий просить скасувати зазначені вище вирок місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції, а справу щодо ОСОБА_2. направити на нове розслідування. Посилається на неповноту досудового та судового слідства. Зазначає, що дії ОСОБА_2. кваліфіковано неправильно, оскільки засуджений, приставивши йому ніж у бік, погрожував застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. На його думку дії ОСОБА_2. слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, а також за статями 146, 194 КК України. Указує на істотні порушення кримінально-процесуального закону, допущені як місцевим судом, так і апеляційною інстанцією. Вважає, що порушено права потерпілого, оскільки його дружина ОСОБА_3якій на праві власності належить мотоцикл, не була визнана потерпілою у справі, неправильно вирішено цивільний позов. Крім того, указує на безпідставне звільнення судом ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, про задоволення касаційної скарги потерпілого частково та скасування ухвали апеляційної інстанції, як такою, що не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, та направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
У постанові про притягнення ОСОБА_2. як обвинуваченого органами досудового слідства при викладенні обставин вчинення злочину значеного, що під час незаконного заволодіння транспортним засобом та майном потерпілогоОСОБА_3. ОСОБА_2огрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, а при мотивування кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 186 КК Україниуказав, що ОСОБА_2вчинив грабіж, поєднаний з погрозою насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Незважаючи на такі суперечності, у вироку при формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд дійшов висновку, що і незаконне заволодіння транспортним засобом і грабіж були вчиненні ОСОБА_2. із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
При цьому місцевий суд не мотивував зміну обсягу обвинувачення.
Апеляційна інстанція при перевірці вироку зазначені порушення не усунула, та належним чином не дотрималась вимог ст. 377 КПК України, згідно з якими ухвала апеляційного суду має бути законною і обґрунтованою, у ній має бути зазначено, зокрема, суть апеляцій, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні, і докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні апеляції без задоволення - підстави з яких апеляції визнано необґрунтованими. При цьому всі доводи, що містяться в апеляціях, повинні бути проаналізовані, співставленні з наявними у справі матеріалами, а ухвала повинна містити вичерпні на них відповіді.
Як убачається із матеріалів справи у апеляції потерпілий ОСОБА_1зазначав про неповноту досудового слідства, оскільки органом досудового слідства не було визнано потерпілою від злочину його дружину ОСОБА_1., яка є власником мотоциклу, неправильно вирішено цивільний позов, чим порушено права потерпілого. Указував на неправильну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2., тому що засуджений під час заволодіння його майном погрожував йому застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров'я, призначення останньому несправедливого покарання та необґрунтоване його звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.
Однак, розглядаючи дану справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_1. та прокурора, що затвердив обвинувальний висновок, залишаючи апеляцію ОСОБА_1. без задоволення, апеляційний суд частину його доводів, які наведені вище, залишив поза увагою і не зазначив підстав, через які ці доводи визнано необґрунтованими.
Дійшовши висновку, що дії ОСОБА_2. правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України, апеляційний суд не мотивував, за якими ознаками насильство, застосуванням якого погрожував засуджений: шляхом приставляння ножа та демонстрації револьвера, не є небезпечним для життя або здоров'я потерпілого, а доводи апеляції потерпілого у цій частині залишив поза увагою.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 64 КПК України характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягають доказуванню у суді. У підтвердження своїх позовних вимог потерпілий надав у суді ксерокопії довідок про вартість пошкодженого майна, які суд не визнав належними доказами.
Апеляційний суд доводи апеляції потерпілого в частині неправильного вирішення цивільного позову визнав безпідставними, без врахування наведених вимог закону.
У зв'язку з тим, що апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону його ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно розглянути справу, перевірити належним чином всі доводи апеляцій та ухвалити рішення відповідно до вимог закону з наведенням у ньому відповідних мотивів.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 6 травня 2008 року щодо ОСОБА_2скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді: