Ухвала
ІМЕНЕМ уКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів за участі прокурора засудженого
Коротких О.А., Гриціва М.І., Саленка І.В., ОСОБА_1.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 17 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на судові рішення, які стосуються його інтересів,
встановила:
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області своєю постановою від 11 травня 2007 року відмовив засудженому ОСОБА_1. в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постановлений тим же судом вирок від 25 січня 2007 року, яким його було засуджено за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 26 днів. Постановляючи таке рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1пропустив строк оскарження без поважних причин.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2007 року постанову суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений, як убачається з її змісту, просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції та задовольнити його клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляції. Зазначає, що строк пропустив через те, що йому вчасно не вручили копію вироку та не дали в повному обсязі ознайомитися з усіма матеріалами справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості підготувати та подати мотивовану апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора Саленка І.В., який просив залишити судові рішення без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_1. про необхідність скасування цих рішень із зазначених в його скарзі підстав, після перевірки матеріалів справи та обговорення доводів касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 344 КПК України для того, щоб забезпечити права на захист, зокрема й гарантоване законом право на апеляційне оскарження, суд після проголошення вироку зобов'язаний у триденний строк вручити його копію засудженому. Не дотримання цих вимог згідно із ст. 359 КПК України є однією з підстав, за якої апеляційний суд повертає справу суду першої інстанції для їх виконання.
Проте зазначені положення закону щодо ОСОБА_1. не були додержані. У матеріалах немає розписки чи будь-яких інших документальних даних, які б свідчили про вручення засудженому копії вироку, принаймні такої ж форми, до якої суд вдався, коли вручав йому копії оскаржених судових документів (внутрішня сторона тильної обкладинки тому № 3).
Під час перегляду справи апеляційний суд не звернув уваги на допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону, а тому дійшов поспішного висновку про правильність постанови місцевого суду.
Часткового погоджуючись з доводами касаційної скарги, колегія суддів вважає, що за наведених обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під якого з урахуванням наведених доводів слід прийняти законне та обґрунтоване рішення, передбачене ст. 353 КПК України.
Щодо доводів засудженого про відновлення пропущеного строку на стадії касаційного розгляду справи, то вони задоволенню не підлягають, оскільки касаційний суд не має повноважень на постановлення таких рішення.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2007 року щодо клопотання ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Міщенко С.М. Коротких О.А. Гриців М.І.