Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів за участі прокурора
Вус С.М. та Гриціва М.І., Сухарєва О.М.
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 10 лютого 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1
встановила:
цим вироком
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця селища Пересічного Дергачівського району Харківської області, громадянина України, раніше судимого - 27 березня 2006 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого 07 грудня 2006 року умовно достроково на 6 місяців 2 дні,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 1 000 гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь експертної установи судові витрати в розмірі 235 гривень 39 копійок.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 20 лютого 2007 року близько 21 години за попередньою змовою в групі з невстановленою особою, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1у однойменної області, звідки таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_2. нержавіючий бак вартістю 3 960 гривень 86 копійок.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що, обираючиОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд не врахував невідбутої його частини за попереднім вироком та призначив явно несправедливе покарання внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора Сухарєва О.М., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як видно з матеріалів справи, мотивуючи покарання ОСОБА_1 суд не врахував ряд обставин, які мають значення для прийняття правильного та обґрунтованого рішення.
Зокрема, із постанови суду від 29 листопада 2006 року вбачається, що ОСОБА_1. було умовно-достроково звільнено на 6 місяців 2 дні від відбування покарання, визначеного вироком суду від 27 березня 2006 року за злочини, передбачені за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, за які із його було засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки.
Інкримінований злочин ОСОБА_1. вчинив у період зазначеного звільнення, а тому суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 КК України мав би вирішити питання про визначення йому покарання з додержанням правил, передбачених ст. 71 КК України. Однак цього не було зроблено.
При призначенні покарання суд, мотивуючи необхідність застосування правил ст. 69 КК України, послався на щире каяття засудженого, його сприяння розкриттю злочину, які визнав обставинами, що пом'якшують покарання, а також врахував ступінь тяжкості та характер вчиненого діяння, відсутність матеріальної шкоди, зважив на відомості про особу ОСОБА_1 а саме, що він сирота, має судимості, спостерігається у лікаря-психіатра з приводу легкої розумової відсталості, має постійні місця проживання та роботи.
За такої аргументації твердження прокурора про те, що суд при призначенні покарання обмежився лише констатацією певних обставин і не відобразив ознак, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого діяння, є непереконливими. Але разом з тим колегія суддів вважає, що при вирішенні цього питання суд не врахував скоєння нового злочину під час умовно-дострокового звільнення, а тому призначивОСОБА_1 покарання, яке не відповідає загальним засадам призначення покарань.
У зв'язку з цим, погоджуючись частково з доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що за даних обставин вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Якщо за наслідками нового судового розгляду справи суд дійде висновку про винуватість ОСОБА_1. в інкримінованому йому злочині, то при визначенні нового покарання слід врахувати положення статей 65, 71 КК України.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 21 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Паневін В.О. Вус С.М. Гриців М.І.