Номер провадження № 22-ц/785/4923/13
Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М.
Доповідач Плавич Н. Д.
18.06.2013 року м. Одеса
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді Плавич Н.Д.
суддів Гірняк Л.А. Дрішлюка А.І.
при секретарі судового засідання Тищенко М.В.,
у відкритому судовому засіданні у присутності прокуратури Одеської області, діє по довіреності, представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, діє по довіреності, керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД», що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ,
розглянула апеляційну скаргу прокурора м. Одеси
на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2008р.
по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» до ОСОБА_2, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради ( на теперішній час Департамент комунальної власності Одеської міської ради), Одеської міської ради,
про визнання права власності, -
в квітні 2008р., позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» ( в подальшому ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД») звернулося до відповідачів, ОСОБА_2, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, Одеської міської ради ( на теперішній час Департамент комунальної власності Одеської міської ради) з позовом про визнання незаконною відмову від виконання умов договору про сумісну діяльність, зобов'язання внести зміни до договору про сумісну діяльність, визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі рішення №1139-V від 05.04.2007р. Одеської міської ради « Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради», у відповідності з п.2, п.п 29 вказаного рішення було передбачено, що приміщення 2-го поверху площею 320,2кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 «викупається орендарем за грошові кошти».
Оскільки позивач був орендарем вказаного нежилого приміщення рішення ОМР надавало йому право купити у територіальної громади м. Одеси в особі Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР орендоване приміщення, яке включено до Переліку об'єктів, що підлягають відчуженню.
Для залучення коштів на придбання у власність вказаного нежилого приміщення між ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони, ТОВ і ОСОБА_2 за сумісні кошти мали здійснити викуп нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, сумісно відремонтувати і використовувати за призначенням.
Позивач, уклавши з відповідачем ОСОБА_2 договір про спільну діяльність, звернувся до відповідача, Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР, з пропозицією щодо укладання договору, але отримав відмову, що викладена в листі №01-13/10423від 27.09.2007р. з посиланням на те, що будівля по АДРЕСА_1 є об'єктом культурної спадщини, включена до списку пам'яток архітектури та містобудування м. Одеси за рішенням Одеського облвиконкому №580 від 27.12.1991р., та не може бути відчужена.
Позивач вважає, що дії відповідача є незаконними, порушують його права і інтереси, оскільки ТОВ домовилося з Представництвом щодо усіх істотних умов угоди, здійснило оплату вартості нежилого приміщення у розмірі 1618304,40грн. у відповідності до затвердженої Представництвом по управлінню комунальною власністю ОМР вартості вказаного майна, що підтверджується платіжним дорученням №58 від 25.12.2007р.
Уточнив позовні вимоги, позивач просив, визнати незаконною односторонню відмову ОСОБА_2 від виконання договору про сумісну діяльність від 11.04.2007р., який був укладений між ТОВ і ОСОБА_2, зобов'язати ОСОБА_2 внести зміни до договору про сумісну діяльність, визнати за ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» право власності на вказане нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою суду 1 інстанції від 11.06.2008р. за заявою представника ТОВ позовні вимоги ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» до ОСОБА_2 про визнання незаконною односторонню відмову ОСОБА_2 від виконання договору про сумісну діяльність, зобов'язання укласти з ТОВ додаткову угоду до договору про сумісну діяльність - залишені без розгляду(а.с.73, 77).
В провадженні суду 1 інстанції залишився позов ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» до ОСОБА_2, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, Одеської міської ради, про визнання права власності на нежиле приміщення.
Рішенням суду 1 інстанції від 11.06.2008р. позовні вимоги ТОВ задоволені.
Суд визнав за позивачем, ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» право власності на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1(а.с.81-83).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.01.2012р. за апеляційною скаргою прокурора м. Одеси рішення місцевого суду від 11.06.2008р. скасовано, провадження по справі за позовом ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» до ОСОБА_2, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, Одеської міської ради, про. визнання права власності на нежиле приміщення закрито (а.с.149-151).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2013р. за касаційною скаргою ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» ухвала апеляційного суду Одеської області від 25.01.2012р. скасована, матеріали справи передані на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасувавши ухвалу апеляційного суду від 25.01.2012р. про закриття провадження по справі, суд вищої інстанції виходив з того, що юрисдикція спору визначається за сукупністю критеріїв, серед яких враховується не лише суб'єктивний склад учасників спірних правовідносин, а й характер таких правовідносин, звернув увагу, що спір виник не лише між юридичними особами, спір виник із цивільних правовідносин, за участю як юридичних осіб (ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД», Представництво по управлінню комунальною власністю ОМР, ) і фізичної особи - ОСОБА_2.
Розглядаючи вдруге справу в апеляційному суді за апеляційною скаргою прокурора м. Одеси, колегія виходила з того, що між сторонами виник спір із цивільних правовідносин, за суб'єктивним складом вказаний спір торкається інтересів як юридичних осіб так і фізичної особи, оскільки на час розгляду справи в апеляційному суді власником спірного нежилого приміщення є фізична особа, тому спір повинен розглядатися за правилами ЦПК України.
В апеляційному суді представник прокуратури Одеської області доводи апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 11.06.2008р. підтримав, посилаючись на порушення судом 1 інстанції вимог матеріального і процесуального закону просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову позивачу, ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» в позові.
Представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вважає апеляційну скаргу обґрунтованою.
Представник ОМР в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи сповіщений, що підтверджується зворотним повідомленням, яке приєднано до справи.
Відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про день і час розгляду справи повідомлена, що підтверджується зворотним повідомленням.
У відповідності з вимогами ст..305ч2 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає її розглядові.
Представник позивача вважає рішення місцевого суду законним, просив апеляційну скаргу відхилити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються вимогами ЦК України.
По матеріалам справи встановлено, що спірним є нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності ЯЯЯ №982544 від 02.03.2007р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, власником вказаного спірного приміщення була Територіальна громада в особі Одеської міської ради(а.с.45).
На підставі Договору №98/2 оренди нежилих приміщень від 10.07.2006р. Представництво по управлінню комунальною власністю (Орендодавець) передало ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» (Орендар) в оренду у строкове платне користування спірне нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 323,5кв.м. на підставі розпорядження міського Голови №637-01 від 22.06.2006р. під розміщення центру з курсової форми навчання. Строк дії договору оренди з 10.07.2006р. по 01.06.2007р. Пунктом 7.7 Договору оренди було передбачено, що після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право на його продовження, у разі належного виконання ним умов договору (а.с.47-50).
Під час дії Договору оренди нежилого приміщення Одеська міська рада прийняла рішення №1139-V від 05.04.2007р. « Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради» (а.с.38-40).
В пункті 2 п.п.29 вказаного рішення в переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають відчуженню у 2007р. зазначено спірне приміщення 2-го поверху площею 323,5кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 з позначкою: Спосіб та умови продажу - викуп орендарем за грошові кошти.
Орендарем вказаного нежилого приміщення на підставі Договору оренди №98/2 від 10.07.2006р. було ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД».
В матеріалах справи є Статут вказаного ТОВ і Зміни до Статуту ТОВ(а.с.19-30, 31-32). Діючи в межах Статуту, засновник ТОВ прийняв рішення викупити у Територіальної громади індивідуально визначене майно, орендоване нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 323,5кв.м.(а.с.44).
Приймаючи вказане рішення засновник ТОВ діяв в межах повноважень, які визначені Статутом ТОВ, а також з урахуванням рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р. « Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради» (а.с.38-40).
За спірне нежиле приміщення ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» сплатило на рахунок Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР 1618304,40грн., що підтверджується платіжним дорученням №58 від 25.12.2007р.(а.с.59).
Своєю довідкою від 09.06.2008р. Представництво по управлінню комунальною власністю підтвердило факт надходження вказаної суми на рахунок Представництва, а також підтвердило, що вказана сума грошей платнику не поверталася (а.с.74).
Таким чином, заявив свої вимоги щодо викупу орендованого ним нерухомого майна, спірного нежилого приміщення, сплативши гроші за нежиле приміщення, яке за рішенням ОМР підлягало відчуженню, позивач діяв в межах Закону.
Ст. 777 ч 2 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої зобов'язання за договором найму, у разі продажу речі має переважне право перед іншими особами на її придбання. В ході розгляду справи відповідачами, Представництвом ОМР, ОМР не надано доказів тому, що позивач порушував умови договору оренди.
Позивач мав право за свої гроші придбати об'єкт комунальної власності, що підлягав відчуженню на підставі рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р. « Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради».
Крім того, позивач сплатив на рахунок Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР 1618304,40грн., що підтверджено платіжним дорученням №58 від 25.12.2007р.
Виконання позивачем всіх умов договору купівлі - продажу дало суду 1 інстанції підставу для задоволення позовних вимог позивача і визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості, нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 323,5кв.м.
Колегія погоджується з вказаним висновком суду 1 інстанції.
По матеріалам справи встановлено, що дії відповідача, Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР, щодо відмови укласти договір купівлі - продажу нежитлового приміщення були предметом адміністративного спору.
В березні 2008р. ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» звернулося до Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР з адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07.03.2008р. вказаний адміністративний позов задоволено.
Суд зобов'язав Представництво по управлінню комунальною власністю ОМР укласти з ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» договір купівлі - продажу об'єкта комунальної власності, нежилого приміщення 2-го поверху площею 323,5кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. Постанова є чинною, але відповідачами, Представництвом по управлінню комунальною власністю ОМР, ОМР не виконана (а.с.69).
До апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 11.06.2008р. прокурор приєднав рішення Одеської міської ради №741- VI від 29.04. 2011р. « Про розгляд протесту прокурора м. Одеси на рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р. « Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради».
Посилаючись на вказане рішення прокурор стверджував, що фактично скасований п.2пп.29 рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р., за яким спірний об'єкт нерухомості був включений у Перелік об'єктів комунальної власності, що підлягали відчуженню в 2007р.
Колегія ретельно перевірила вказаний довід і вважає, що він не дає підставу для скасування судового рішення.
Звернута увага, що рішення Одеської міської ради №741- VI від 29.04.2011р. « Про розгляд протесту прокурора м. Одеси на рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р. було прийнято через три роки після ухвалення судового рішення від 11.06.2008р.
На час ухвалення судового рішення було чинним рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р. « Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради», сплативши за об'єкт нерухомості на рахунок Представництва по управлінню комунальною власністю ОМР 1618304,40грн. позивач діяв в межах рішення органу місцевого самоврядування.
Крім того, колегія встановила, що рішення Одеської міської ради №741- VI від 29.04.2011р. « Про розгляд протесту прокурора м. Одеси на рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р., задоволення протесту прокурора м. Одеси і скасування п.п.29 п2 вказаного рішення Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2011р. ( справа №2а/1522/3153/11) визнано незаконним ( нечинним) з часу його прийняття. Вказана постанова набрала законної сили і до теперішнього часу не скасована.
Таким чином, на час ухвалення місцевим судом рішення за позовом ТОВ «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» про визнання права власності на нерухоме майно було чинним і залишається чинним до теперішнього часу рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р. за яким об'єкт нерухомості входив в Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади , що підлягали відчуженню.
Основним доводом апеляційної скарги прокурора є посилання на те, що будівля по АДРЕСА_1, є об'єктом культурної спадщини, включена до списку пам'яток архітектури та містобудування м. Одеси.
Колегія перевірила вказаний довід і встановила наступне.
В матеріалах справи є відповідь Управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини за №01-09/89 від 05.02.07р. про те, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом культурної спадщини, включена до списків пам'яток архітектури та містобудування рішенням Одеського облвиконкому №580 від 27.12.1991р.(а.с.15).
Статтею 1 Закону України « Про охорону культурної спадщини», в редакції Закону, яка була чинна на час ухвалення судового рішення, передбачено, що пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Статтею 14 вказаного Закону врегульовано порядок занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії
пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу
виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням
відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням
Українського товариства охорони пам'яток історії та культури,
інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать
питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня
одержання подання.
Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини у 2008р. виступало Міністерство культури та туризму України. Наказ Міністерства культури та туризму України від 20.06.2008р. №728/0/16-08 про реєстрацію будинку Кітовера, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України був прийнятий після ухвалення місцевим судом рішення, враховуючи, що рішення Приморського районного суду м. Одеси було постановлено 11.06.2008р. Таким чином, на час ухвалення рішення суду від 11.06.2008р., законність якого перевіряється колегією, будинок Кітовера, в якому розташовано спірне нежиле приміщення, не був зареєстрований Міністерством культури та туризму України як пам'ятка архітектури місцевого значення.
Статтею 17 Закону України « Про охорону культурної спадщини» пам'ятка , крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Дав оцінку доказам, що зібрані в ході розгляду справи, прийнявши до уваги вимоги Законів, які діяли, прийнявши до уваги рішення Одеської міської ради №1139-V від 05.04.2007р. « Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р. та внесення змін до рішень Одеської міської ради» колегія дійшла висновку, що позивач на законних підставах набув право власності на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 325,3кв.м.
Частиною 2 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
На підставі рішення місцевого суду від 11.06.2008р., законність якого не була оскаржена протягом трьох років, право власності позивача на спірне нерухоме майно у передбаченому законом порядку було зареєстровано.
Частиною 1ст.317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Позивач, як власник нерухомого нежилого приміщення, на підставі договору купівлі - продажу від 29.11.2011р., посвідченого приватним нотаріусом, розпорядився своєю власністю. Вказаний договір купівлі - продажу є дійсним, його законність не оспорюється. За наслідками вказаного правочину на час перевірки законності рішення місцевого суду від 11.06.2008р. власником нерухомого майна, нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 323,5кв.м. є ОСОБА_4, що підтверджується Витягом з реєстру про державну реєстрацію прав.
Дав оцінку доказам, що зібрані по справі, колегія вважає, що рішення місцевого суду є законним, доводи апеляційної скарги перевірені апеляційним судом, їм надана оцінка, тому апеляційна скарга прокурора м. Одеси відхиляється, рішення суду 1 інстанції залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 303,307ч1п1,308,315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
апеляційну скаргу прокурора м. Одеси відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2008р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДЕН ПЛЮС ЛІМІТЕД» до ОСОБА_2, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради ( на теперішній час Департамент комунальної власності Одеської міської ради), Одеської міської ради про визнання права власності залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.
Дрішлюк А.І.
Гірняк Л.А.