Номер провадження № 22-ц/785/3468/13
Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.
Доповідач Журавльов О. Г.
01 липня 2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Журавльова О.Г.,
суддів: Доценко Л.І., Мартинової К.П.,
при секретарі Жус І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання припиненими зобов'язання за договором поруки та розірвання договору поруки, за апеляційною скаргою представника ПАТ «КБ Надра» - Давидюк Ірини Андріївни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2013 року,
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилались на те, що відповідно до умов договору поруки № 05\07\2007-П38 від 27.07.2008 року він поручився перед ПАТ «КБ Надра» за виконання в повному обсязі ТОВ «Тала-Нафта» взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05\07\2007\980-К442 від 27.07.2008 року, п.п. 1.1.1 - 1.1.3 якого встановлено ліміт заборгованості кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 10000000,00 грн., з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 16% річних на строк до 28.07.2008 року.
Однак, без його відома та згоди між ПАТ «КБ Надра» та ТОВ «Тала-Нафта» було укладено додаткову угоду № 26 від 21.02.2008 року до договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05\07\2007\980-К442 від 27.07.2007 року за умовами якої суми ліміту заборгованості кредитної лінії збільшено з 10000000,00 грн. до 20000000,00 грн., а відсоткову ставку за користування кредитними коштами збільшено з 16 % річних до 19,5 % річних, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності як поручителя за вказаним кредитним договором.
Також п. 3.5 договору поруки № 05\07\2007 -П38 від 27.07.2008 року встановлено, що строк дії цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятого на себе зобов'язання по кредитному договору таабо виконанням поручителем своїх зобов'язань.
Відповідно до п. 3.2.7 та 1.1.2 кредитного договору № 05\07\2007\980-К442 від 27.07.2007 року строком виконання основного зобов'язання за цим договором є 28.07.2008 року, отже відповідач мав право пред'явити вимоги до поручителя з 29.07.2008 року по 29.01.2009 року, тобто протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, але не зробив цього.
Постановою господарського суду Одеської області від 13.07.2010 року ТОВ «Тала-Нафта» визнано банкрутом, а ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року припинено юридичну особу ТОВ «Тала-Нафта», тому зобов'язання ліквідованого ТОВ «Тала-Нафта» за договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05\07\2007\980-К442 від 27.07.2007 року є припиненими, також припиняються зобов'язання поручителя за договором поруки № 05\07\2007-П38 від 27.07.2008 року.
Крім того, договір поруки № 05\07\2007-П \38 від 27.07.2008 року від імені ВАТ КБ «Надра» укладено філією ВАТ «КБ Надра» Одеське РУ, яка не є юридичною особою.
У зв'язку з наведеним просив позов задовольнити.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Визнано припиненими зобов'язання ОСОБА_2 як поручителя перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк Надра» за договором поруки № 05\07\2007-П38 від 27.07.2008 року.
У задоволені решти частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку представника ПАТ «КБ Надра» - Давидюк І.А.
В скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Установлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05\07\2007\980-К442 від 27.07.2007 року ВАТ «КБ «Надра», назва якого згодом була змінена на ПАТ «КБ Надра» надало кредит ТОВ «Тала-Нафта» з лімітом заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 1000000,00 грн., на строк користування з 27.07.2007 року по 28.07.2008 року, із сплатою процентів за користування кредитними коштами за процентною ставкою розмірі 16% річних, з погашенням кредиту та внесенням плати за користування кредитними коштами щомісячними платежами у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором, з кінцевою датою повернення кредиту та усіх нарахувань за ним - 28.07.2008 року.
Наданий ТОВ «Тала-Нафта» кредит забезпечений порукою ОСОБА_2, про що 27.07.2007 року між банком і поручителем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 05\07\2007-П38.
Умови цього договору поруки не передбачають можливість зміні зобов'язань за договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05\07\2007\980-К422 від 27.07.2007 року, та як наслідок збільшення розміру відповідальності поручителя.
21.02.2008 року між ВАТ «КБ Надра» та ТОВ «Тала-Нафта» було укладено додаткову угоду № 26 до договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05\07\2007\980-К442 від 27.07.2007 року, згідно з якою встановлено ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 20000000, 00 грн., строк користування кредитною лінією продовжено до 28.07.2009 року, а відсоткову ставку за користування кредитними коштами збільшено до 19,5% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняться, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Оскільки ОСОБА_2 не давав згоди на зміну забезпеченого зобов'язання, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності як поручителя, а відповідач не пред'явив вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, тому суд першої інстанції, всупереч доводів скарги, правильно застосувавши норми ст. ст. 559, 598 ЦК України прийшов до правильного висновку про припинення договору поруки.
Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року, прийнятої у порядку Глави 3 ЦПК України щодо перегляду судових рішень Верховним Судом України по справі № 6-134 цс 12.
Крім того, як убачається з постанови господарського суду Одеської області від 13 липня 2010 року, ТОВ «Тала-Нафта» визнано банкрутом, а ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2010 року припинена юридична особа ТОВ «Тала-Нафта».
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 28.09.2010 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Тала-Нафта» у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків коли законом або іншими нормативно правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Таким чином, грошове зобов'язання ТОВ «Тала-Нафта» перед ПАТ «КБ Надра» було припинено у зв'язку з визнанням цієї юридичної особи банкрутом.
Згідно із ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до змісту статей 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючи йому обов'язок перестають існувати.
Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобов'язання, отже припинення юридичної особи ТОВ «Тала-Нафта» у зв'язку з визнання її банкрутом є підставою припинення поруки, тому що зобов'язання за кредитним договором припинилося.
Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2012 року, прийнятої у порядку Глави 3 ЦПК України щодо перегляду судових рішень Верховним Судом України по справі № 6-129 цс 12.
За таких обставин, суд першої інстанції, всупереч доводів апелянта, з'ясувавши всі обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про припинення зобов'язання ОСОБА_2 як поручителя перед ПАТ «Комерційний банк Надра» за договором поруки № 05\07\2007-П38 від 27.07.2008 року. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції розглянута справа з порушенням правил підсудності не ґрунтуються на законі, оскільки позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням (частина сьома статті 110 ЦПК), з зазначенням відповідачем по справі банку як юридичної особи.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.
Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ПАТ «КБ Надра» - Давидюк Ірини Андріївни відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.Г.Журавльов
Судді
Л.І.Доценко
К.П.Мартинова