Справа № 541/1467/13-ц
Номер провадження 2/541/687/2013
іменем України
04 липня 2013 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
при секретарі - Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1
до Миргородської міської ради
про визнання права власності на будинок,
29 травня 2013 року до Миргородського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій вона виклала прохання визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка являється власником будинку АДРЕСА_1. 1/2 частину будинку вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 березня 2011 року.
В квітні 2013 року вона звернулась до Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області з приводу державної реєстрації свого права власності на будинок. 05 квітня 2013 року державний реєстратор видав їй рішення в якій відмовив в державній реєстрації. Тому позивачка просить визнати за нею право власності будинок АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підставі вказаних у позовній заяві. На запитання суду позивачка відповіла, що причиною відмови в реєстрації її права власності на житловий будинок стало невведення в експлуатацію добудови до будинку, яка була розпочата до смерті чоловіка, а закінчена після його смерті. Добудова проводилась на підставі дозволу органів місцевого самоврядування. Позивачка звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво добудови до житлового будинку по АДРЕСА_1», однак їй було відмовлено, так як в декларації не вказано інформації про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Не зазначено відомостей про матеріали стін та основні показники об'єкта за проектом. При зверненні із заявою про приватизацію земельної ділянки їй рекомендовано надати витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та довідку з державного земельного кадастру.
Представник відповідача Миргородської міської ради, Синельник Наталія Анатоліївна, повноваження якої підтверджені дорученням, в судовому засідання заперечила позовні вимоги. Свою позицію вона мотивувала тим, що вимоги позивачки є необґрунтованими. ЇЇ право власності ніхто не оспорює. Позивачка не вжила всіх можливих заходів для реалізації своїх прав на реєстрацію права власності, введення в експлуатацію добудови до будинку та приватизації земельної ділянки. А шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на будинок намагається уникнути визначеної законодавством процедур, які необхідні для введення в експлуатацію добудови та подальшої реєстрації успадкованої частки права власності на будинок. Якщо добудова є самовільною то у разі підтвердження додержання санітарних та інших правил при проведенні будівництва, Миргородська міська рада могла б не заперечувати проти визнання за нею права власності на самовільну добудову до будинку, однак позивачка звернулась з іншою позовною вимогою.
Суд заслухавши пояснення позивачки та представника Миргородської міської ради дослідивши матеріали справи встановив, що позивачка ОСОБА_1 являється власником ? частини будинку АДРЕСА_1, іншу частику 1/2 будинку позивачка успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про на спадщину за законом від 17 березня 2011 року. З наданих документів, суду не відомі підставі прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_1, так як рішення від 05 04.2013 року (а.с. 8 ) не містить мотивів відмови, лише посилається на письмове повідомлення про зупинення розгляду заяви заявниці. Позивачка не надала суду даного письмового повідомлення, незважаючи на ухвалу суду про залишення без розгляду її позовної заяви від 31 травня 2013 року.
Враховуючи викладене суду не відомо підстави відмови державним реєстратором зареєструвати право власності ОСОБА_1 на будинковолодіння. І як наслідок суду не відомо чи не позбавлена позивачка повторно звернутись із заявою за умови усунення підстав для відмови державні реєстрації. Також суд не може врахувати при вирішення справи чи може бути оскаржена відмова реєстратора до суду ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 не містять спору про право та не ґрунтуються на вимогах закону, тому суд відмовляє у їх задоволенні.
Окрім того позивачкою не надано суду доказів, які підтверджують набуття нею права власності на іншу частину будинку, яку вона не спадкувала після смерті чоловіка та доказів, що добудова до будинку, яка з її слів стала підставою відмови в реєстрації її права власності проведена на підставі відповідно затвердженого проекту, вона не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам, а також про можливу їх експлуатаційну придатність.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 213, 215, 294 ЦПК України,-
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на будинок АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2013 року.
Суддя О.А. Городівський