Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/395/13-ц
Провадження № 2/553/421/2013
Іменем України
04.07.2013м. Полтава
Ленінський районний суд м .Полтави в складі:
головуючого Андрущенко С.А.
при секретарі Павленко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Альтернативний кредитний Центр «Експрес-кредит» про захист прав споживача фінансових послуг,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача фінансових послуг, посилаючись на те, що він в жовтні 2010 року, дізнавшись в засобах масової інформації про швидке отримання кредиту під низькі відсотки, без довідки про доходи, поручителів та інших забезпечувальних заходів, звернувся до регіонального представника ТзОВ «Альтернативний кредитний центр «Експрес-кредит». 26.10.2010 року було укладено договір №00455 за яким, як пояснила йому представник відповідача, він згодом отримає кредит на придбання будівельних матеріалів. На виконання умов договору він тривалий час сплачував кошти обумовлені договором, сплативши в загальній сумі 14749,75 грн., але ні кредиту ні товару не отримав. Вважає що договір може бути визнано недійсним, оскільки як вбачається з документів діяльність відповідача спрямована на надання фінансових послуг (адміністрування фінансових груп для придбання товарів у групах), яка потребує ліцензування. Відповідач на момент укладання договору відповідної ліцензії не мав та до 3.07.2012 року не мав статусу фінансової установи. Крім того, вважає що, зазначений договір він уклав під впливом омани, оскільки він вважав, що може отримати кредит для придбання товару, таким чином підприємство використовувало нечесну підприємницьку практику. Йому стало відомо, що підприємство було оштрафовано Антимонопольним комітетом за недобросовісну конкуренцію у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Тому просив договір розірвати та стягнути з відповідача 14794,75 грн, які він сплатив.
В судове засідання позивач не з'являвся, надавши заяви про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, в останнє засідання не з'явився не попередивши суд про причини неявки.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення. Так в судовому засіданні встановлено, що позивач з засобів масової інформації дізнався про можливість швидкого отримання кошті, які йому були необхідні для придбання будівельних матеріалів, звернувся до представника відповідача за місцем свого проживання та 26.10.2010 року уклав договір на надання послуг спрямованих на придбання певного товару на умовах програми діяльності «АКЦ «Експрес-кредит». НА виконання умов договору позивач протягом 2010-2011 років проводив сплату відповідних платежів, але кретину на придбання будівельних матеріалів не отримав.
Аналізуючи умови договору та додатків до них суд приходить до висновку, що умови договору підпадають під категорію фінансових послуг, оскільки в договорі та додатках до договору не зазначено що відповідач повинен придбати для позивача товари, які саме будівельні матеріали повинні бути придбані відповідачем для позивача, а тільки зазначено, що відповідач сприяє в придбанні будівельних матеріалів на загальну суму 50000 грн., що суперечить п. 1.2 самого договору, яким передбачено, що вартість, асортимент товару, строк виконання та порядок і термін розрахунків сторони погодили договором та додатком до нього. Таким чином вбачається, що відповідач здійснював діяльність з надання фінансових послуг, що передбачала пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, а не на діяльність по придбанню товарів у групах.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», який набув чинності з 08 січня 2012 року, статтю 4 Закону доповнено пунктом 11-1, відповідно до якого діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах віднесено до переліку фінансових послуг.
Посилання представника відповідача на те, що до внесення зазначених змін, діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах не входив до переліку фінансових послуг, передбачений частиною першою статті 4 Закону про фінансові послуги, оскільки зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пунктом 12 визначено, що інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону, відносяться до сфери фінансових послуг. Водночас відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону про фінансові послуги діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами, та діяльність відповідача не підпадає під категорію «операції з адміністрування придбання в групах», а відноситься до сфери фінансових послуг.
Відповідачем до суду ліцензії про надання дозволу на здійснення діяльності по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах не надано, а надано тільки розпорядження від 2.04.2013 року про видачу ліцензії.
Таким чином на момент укладення договору, відповідач не мав ліцензії на здійснення фінансових послуг, а здійснював діяльність, яка підпадає під категорію фінансових послуг, а не під операції з адміністрування придбання в групах.
Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст.. 227,628 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 88, 169, 208, 209, 213 - 215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Альтернативний кредитний Центр «Експрес-кредит» про захист прав споживача фінансових послуг - задовольнити.
Визнати договір №00455 від 26.10.2010 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернативний кредитний Центр «Експрес-кредит» - недійсним.
Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернативний кредитний Центр «Експрес-кредит» на користь ОСОБА_1 14749,75 грн.
Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернативний кредитний Центр «Експрес-кредит» судовий збір у розмірі - 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. А. Андрущенко