№ К-1592/07
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
06.05.2008р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Карася О. В.,
Рибченка О. А.,
Федорова М. О.,
Шипуліної Т. М.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі № 05-5-46/12774-А
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фітос-НВ”,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Лекс”
про визнання недійсними податкових накладних,
за участю представників:
позивача - Оверко І. І.,
відповідача-1 - не з'явились,
відповідача-2 - не з'явились,
встановив:
23.10.2006р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва з посиланням на норми КАС України подано позов про визнання недійсними виписаних першим відповідачем другому відповідачу податкових накладних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2006р. № 05-5-46/12774-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р., у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України відмовлено з посиланням на те, що даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, позивач відносно учасників спору не здійснює владні управлінські функції.
Позивач, не погоджуючись з вказаними ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. ст. 8, 19, 124 Конституції України, ст. ст. 2 - 4, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. ст. 3, 17, 105 КАС України.
Відповідачі заперечення на касаційну скаргу не подали.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Статтями 8, 19, 124 Конституції України, відповідно, передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, норми Конституції України є нормами прямої дії;правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З аналізу зазначених положень слідує, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, який виник між суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків в конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою інших суб'єктів в цих відносинах, а ці інші суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи цього владного суб'єкта.
Як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, даний спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, в ньому позивач не виступає по відношенню до відповідачів суб'єктом владних повноважень, оскільки чинним законодавством право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними податкових накладних не передбачено.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. у справі № 05-5-46/12774-А - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
(підпис) Шипуліна Т. М.
Ухвала складена у повному обсязі 07.05.2008р.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.