Справа №22ц/796/8754/13 Головуючий у 1 інстанції - Лісоваська О.В.
Доповідач - Панченко М.М.
4 липня 2013 року м.Київ
Колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:
Головуючого судді Панченка М.М.
Суддів Кирилюк Г.М., Вербової І.М.
При секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 14 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» (далі - «ТОВ «Дімсервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 і, з урахуванням уточнень до позову, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 за період з вересня 2011 року по березень 2013 року у загальній сумі 9.268 грн.17 коп., зокрема, за утримання будинку, споруд та прибудинкової території /а.с.4-8, 127-129/.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 14 травня 2013 року у позові відмовлено /а.с.152-155/.
В поданій апеляційні скарзі «ТОВ «Дімсервіс», посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, просило скасувати указане рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. /а.с.156-162/.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відмовляючи у позові, суд послався на те, що договірні відносини між сторонами з 12.01.2012 року були розірвані і при цьому, на час розірвання цих договірних відносин, у відповідача відсутня заборгованість за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території.
Між тим, такий висновок суду не відповідає обставинам справи і, відповідно, неправильно застосовані норми матеріального права.
В силу ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про право власності від 11.09.2009 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_1 є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 /а.с.13/.
12.01.2010року між ОСОБА_1 та балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 ТОВ»Дімсервіс» укладено договір за №166 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно якого відповідач зобов»язаний сплачувати на користь позивача щомісячно плату за утримання будинку, споруд та прибудинкової території в сумі, із розрахунку по 5 грн.22 коп. за один квадратний метр квартири відповідача, загальною площею 103,5 кв.м., що становить щомісячну плату по 540 грн.27 коп. /а.с.10-11/.
Згідно п.2.1. договору, строк його дії визначений сторонами на 1 рік і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Не бажаючи сплачувати витрати за утримання будинку та прибудинкової території, відповідач, керуючись ст.651 ЦК України, у грудні 2011 року звернувся до ТОВ »Дімсервіс» з заявою про одностороннє розірвання з 1.01.2012 року договору №166 від 12.01.2010 року і, вважаючи договірні відносини розірваними, починаючи з січня 2012 року відповідач припинив сплачувати на рахунок балансоутримувача витрати послуг з утримання будинку та прибудинкової території/а.с.74/.
Вимагаючи стягнення заборгованості за період з вересня 2011 року по березень 2013 року послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивач представив суду розрахунок, згідно якого, за відповідачем має місце заборгованість, починаючи з січня 2012 року по березень 2013 року, за кожен місяць по 540 грн.27 коп., а також заборгованість за надані послуги по теплу за жовтень-грудень 2011 року у сумі 1.035 грн.88 коп. /а.с.128/.
Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, зокрема за утримання будинку та прибудинкової території за період з січня 2012 року по березень 2013 року є обґрунтованими.
Між тим, визначена позивачем сума заборгованості, що складає 9.139 грн.93 коп. не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивач не врахував, що відповідачем у грудні 2011 року- січні 2012 року сплачено на рахунок позивача за надані комунальні послуги 2.286 грн.54 коп. /а.с.80-83/.
Тобто, сума, визначена у позовних вимогах позивача 9.139 грн.93 коп. повинна бути зменшена на 2.286 грн.54 коп. і складати, відповідно, 6.853 грн.39 коп.
При цьому, суд не бере до уваги доводи, викладені в позовній заяві щодо припинення договірних відносин між сторонами, починаючи з січня 2012 року, оскільки, відповідно до змісту ст.627 ЦК України свобода договорів не є безмежною і у випадках, передбачених актами цивільного законодавства, особа зобов»язана укласти відповідний договір. Такий випадок, зокрема, передбачено пунктом 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов»заний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовленим виконавцем на основі типового договору.
Оскільки такі послуги позивачем надаються, а позивач, як споживач цих послуг, їх отримує, однак ухиляється від укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, суд вважає за правомірне визнати такий договір укладеним і, відповідно, вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги є обґрунтованими.
В силу п.17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених КМ України від 8.10.1992 року №572 власники квартир багатоквартирних будинків зобов»язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Враховуючи вище зазначені норми матеріального права та встановлені судом правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого всупереч дійсним обставинам справи та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, в порядку розподілу судових витрат, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ»»Дімсервіс» належить стягнути судовий збір у сумі 114 грн.70 коп.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» задовольнити частково.
Скасувати рішення Деснянського районного суду м.Києва від 14 травня 2013 року та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 6.853 (шість тис.вісімсот п»ятдесят три) грн.39 коп., а в решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» судові витрати у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн.70 коп.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді